Аби догодити дружині я вирішив купити хату в рідному селі Олени. За збігом обставин на вулиці, де живуть батьки дружини продавався добротний будинок з усіма умовами, ще й сума була для нас доволі прийнятною. Якби я знав, чим усе це закінчиться, то в життті б не погодився на цю покупку

Моя дружина Олена родом із села. Коли ми одружились, вона переїхала до мене у квартиру в місті. Але протягом десяти років спільного життя, я ледве не щодня чув від дружини, як вона хоче жити в селі, щоб свій будинок, грядки, клумби, курочок завести. Врешті, коли Олена народила другого сина й пішла в декретну відпустку, я вирішив, що здійснив давню мрію дружини й куплю будинок в сільській місцевості. Працювати я можу віддалено, тому проведу собі інтернет, а Олена займатиметься сільським господарством, про що давно мріяла.

Аби догодити дружині я вирішив купити хату в рідному селі Олени. За збігом обставин на вулиці, де живуть батьки дружини продавався добротний будинок з усіма умовами, ще й сума була для нас доволі прийнятною. Якби я знав, чим усе це закінчиться, то в житті б не погодився на цю покупку.

Словом, тільки-но ми переїхали в село, як дружина замість того, щоб займатися своїм господарством, про що вона завжди мріяла, заводити курей та садити грядки, почала щодня бігати до батьків, аби допомагати їм з городом. Дітей вона залишала на мене, а сама пропадала в батьків.

«Ти ж все одно вдома, – говорила Олена, – за дітьми подивишся, поки я мамі допоможу на горищі прибрати.»

Їй байдуже, що я працюю й не можу відриватись на дітей. Але теща – святе. Дружині все одно на мене, на дітей, на те, що в холодильнику миша повісилась. Для Олени головне, що мама просить її зробити.

За місяць життя в селі всі домашні обов’язки лягли на мої плечі. Діти плачуть, я варю їсти, паралельно працюю за комп’ютером, поки дружина пропадає в батьків. І так щодня.

Нещодавно дізнався, що Олена таємно від мене, носить батькам гроші, адже «вони пенсіонери, в них пенсія маленька, а жити якось треба.» Так, я все розумію, але я не для того працюю днями й ночами, щоб крім своєї сім’ї забезпечувати ще й тестя з тещею. Але Олена цього не розуміє.

Мене це настільки дістало, що я зібрав речі й поїхав в місто в нашу квартиру, яку ми ще не встигли здати в оренду. Тільки тут я можу зосередитись на роботі. Планую пробути тут до тих пір, поки дружина не одумається й не почне перейматись мною та дітьми більше, ніж своїми батьками.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

eight − two =

Аби догодити дружині я вирішив купити хату в рідному селі Олени. За збігом обставин на вулиці, де живуть батьки дружини продавався добротний будинок з усіма умовами, ще й сума була для нас доволі прийнятною. Якби я знав, чим усе це закінчиться, то в життті б не погодився на цю покупку