Але донька не хотіла дослухатись до моєї думки й мені довелось змиритись з їхнім вибором. Та я поставила одну умову

Донька навчається в інституті й зустрічається з хлопцем. Нещодавно вони вирішили жити разом. Мені ця ідея не дуже сподобалась, адже вони ще мало знайомі. Але донька не хотіла дослухатись до моєї думки й мені довелось змиритись з їхнім вибором. Та я поставила одну умову – якщо вже вирішили жити разом, то нехай живуть в мене. Будуть на очах й на серці легше.

Словом, почали Ірина разом зі своїм хлопцем Орестом жити в мене. Я ніколи не думала, що вже за кілька тижнів шкодуватиму, що сама це запропонувала. Орест – колишній одногрупник доньки. А колишній тому, що вирішив кинути інститут й шукати роботу. Щоправда, йому все «не щастить» знайти роботу його мрії, де буде не тяжко, а платитимуть добре. Він ніде не затримувався довше двох днів й врешті-решт зупинився на тому, що хоче якийсь час відпочити й зрозуміти, чим насправді повинен займатись. От тільки від цих пошуків мені не легше: я, крім того, що оплачую навчання доньки, покриваю комунальні послуги, купую продукти на всіх, то повинна ще й посуд за ним мити, адже Орест не вважає це чоловічою роботою.
«А що таке чоловіча робота?» – Питаю я.

На його думку, це – лежати на дивані з телефоном в руках, або дивитись телевізор. Хлопець спить до опівдня, а потім навіть ліжко не застеляє, адже, бачте, не бачить сенсу, бо скоро лягти спати. Скільки я не намагалась з ним про це поговорити, він не хоче нічого розуміти й змінюватись. Скрізь розкидає брудний одяг. Шукати роботу й фінансово допомагати мені тягти сім’ї він теж не збирається. Мене це добряче дістало. Вирішила поговорити з донькою, але вона образилась й сказала, що якщо мені не подобається її обранець – вони переїдуть. Того ж вечора Ірина з Орестом зібрали речі й переїхали у квартиру друзів. Ну й нехай, врешті-решт, може хоч так навчаться брати відповідальність за своє життя!

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

9 + 11 =

Але донька не хотіла дослухатись до моєї думки й мені довелось змиритись з їхнім вибором. Та я поставила одну умову