Артем дуже довго жив звичним життям. Він мав свій режим і зовсім не хотів виходити із зони комфорту. Одного разу він познайомився з Дмитром. З роками у них сформувалася міцна і справжня дружба. Але так сталось, що Дмитра не стало. І життя Артема різко змінилося. Тепер він мав піклуватися про сім’ю друга.

Артем жив у невеличкому містечку. Всі його дії зосереджувалися на роботі. В нього був звичний режим і змінювати його він не хотів. Артем заробляв добре. Зарплати вистачало на потреби. У віці 50 років чоловікові подобався такий ритм.

Артем жив з дружиною. Вона працювала вчителькою. Свою зону комфорту Ірина не готова була змінювати так само. Жило подружжя у власній квартирі. Затишні кімнати дуже тішили їхніх дітей, які не так часто навідувалися до батьків.

Артем мав багато друзів. Більше року він спілкувався з Дмитром. Чоловік працював на заводі, що був близько розташований до місця роботи Артема.

Коли у житті Артема трапилася біда, то Дмитро виручив чоловіка. Річ в тім, що Артем взяв кредит і мав велику заборгованість. Зарплату затримували, через це чоловік не міг оплатити борг. Близькі відвернулись від нього, а дружина довший час не хотіла зрозуміти ситуацію.

Коли Дмитро почув про проблему чоловіка, то відразу запропонував йому допомогу. Для Артема це було несподівано. Він прийняв гроші і з того часу між ними виникла міцна дружба.

Вони їздили з сім’ями відпочивати. А згодом, Артем запросив його до себе на роботу. Тепер вони могли працювати разом і довіряти один одному. Ірина дивувалася міцній дружбі чоловіків. Але справжнього друга не так легко зараз знайти. Тому вона щиро раділа за чоловіка.

Одного разу сталася дуже неприємна ситуація. Дмитро зателефонував до Артема і повідомив, що не зможе вийти на роботу, бо погано почуває себе. Звісно, що чоловік зрозумів і відпустив друга.

Але потім до Ірини зателефонувала дружина Дмитра і повідомила, що чоловік помер. Для сім’ї Артема це була дійсно трагедія.

– Дмитро радів життю. Він був завжди з хорошим настроєм і ніколи не скаржився на здоров’я і погане самопочуття.

– На жаль, в нього в лікарні перестало битись серце.  Я знаю, тобі важко, але ми мусимо підтримати його сім’ю

– Так, треба швидко туди їхати.

Ірина разом з чоловіком поїхали до хати Дмитра. Той десь було важко описати. Найбільше було шкода дітей. Вони ще зовсім малі…

Через деякий час життя повернулося до звичного режиму. Артем і Ірина знову були у своїй зоні комфорту. Але він давно вже не був в гостях у Ольги, дружини Дмитра. Він відчував себе винним, адже колись друг допоміг йому у біді.

Дочекавшись вихідних, подружжя відвідало Ольгу. Вони купили смачних фруктів, торт. Жінка з радістю їх зустріла. Вони довго розмовляли. В кінці, коли Артем вже йшов додому, він вручив конверт Ользі. В ньому були гроші.

– Знаю, це не зніме той біль втрати близької людини, але я сподіваюсь, що вони трохи допоможуть вам. Одного разу твій чоловік мене врятував і я буду вдячний йому все життя. Якщо вам щось потрібно, звертайтесь.

– Я не знаю, як дякувати вам…

Тепер Артем знав, що він має не забувати про рідних Дмитра. Так йому підказувало серце і в цьому підтримувала дружина. Життя чоловіка набуло нових барв.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

16 − 7 =

Артем дуже довго жив звичним життям. Він мав свій режим і зовсім не хотів виходити із зони комфорту. Одного разу він познайомився з Дмитром. З роками у них сформувалася міцна і справжня дружба. Але так сталось, що Дмитра не стало. І життя Артема різко змінилося. Тепер він мав піклуватися про сім’ю друга.