Батьки Андрія та Сергія колись побудували великий будинок. Вони дуже хотіли, щоб сини зі своїми родинами жили разом з ними. Та Андрій думав зовсім інакше. Він старший син, довго сам доглядав за батьками, тому дім повинен належати лише йому. Сергій не став сперечатися й залишив усе брату. І от тепер Андрій зовсім сам у величезних хоромах

Андрій страшенно не любить Різдво та Великдень, адже це свята, коли разом збирається уся родина. Лише він у ці дні зовсім сам. Ніхто до нього не приходить і йому самому також іти нікуди. З рідним братом, який живе буквально через дорогу, він уже декілька років навіть не вітається.

Батьки Андрія та Сергія колись побудували великий будинок. Вони дуже хотіли, щоб сини зі своїми родинами жили разом з ними. Андрій був старшим і першим привів до батьківського дому невістку. Вже зовсім скоро у нього народилися син та донечка.

Сергій же вдома бував лише на вихідних і то не завжди. Спочатку вчився в університеті, а потім разом з друзями поїхав заробити грошей до Польщі.

Андрій весь цей час доглядав за батьками, які, на жаль, зовсім рано одне за одним пішли із життя.

Сергій після того, як не стало батьків, усе рідше навідувався додому. Відчував себе там зайвим. Старший брат за кожної нагоди вказував йому, що саме він, як старший син, єдиний спадкоємець. Доки Сергій десь там прохолоджувався за кордоном та шукав легкої долі, він тут тяжко працював. У домі скільки всього своїми руками зробив: дах металочерепицею перекрив, інтернет під’єднав, централізоване водопостачання підвів, новий паркан поставив, усі вікна на металопластикові замінив. Так, Сергій на це також гроші давав, але ж головне – це робота. То ж господар тепер у батьківській хаті він. У нього двоє дітей підростають. Син колись у цей дім свою дружину приведе.

Сергій не був удома понад рік й нарешті повернувся та ще не сам, а з нареченою. Зустрів у Польщі таку ж заробітчанку як і сам. Спочатку зустрічалися, а невдовзі Сергій запропонував одружитися. Вирішили, що будуть будувати сімейне щастя вдома, й разом повернулися до рідного Сергієвого селища. Весілля не гуляли, просто розписалися. Молодій родині треба було десь жити, а Сергію за законом належала половина батьківського будинку.

Андрій через серце впустив брата до хати й то лише тому, що дружина страшенно обурилася його небажанню ділитися спадком. Батьки будинок обом синам заповідали. Несправедливо так чинити до єдиного близького родича.

Тоді Андрій пішов іншим шляхом. Вирішив будь-що вижити молодшого брата із дому. Зачинив на замок усі господарські споруди, ходив слідком та вимикав світло, бо треба економити, не дозволяв молодій родині користуватися кухнею у хаті та виселив їх готувати їсти до обшарпаної літньої кухні. Шукав найменший привід для сварки.

Сергій з дружиною терпіли усе це десь пів року, а потім позичили грошей та купили старенький будинок через дорогу від батьківської хати, який якраз виставили на продаж.

А невдовзі після цього від Андрія пішла його дружина. «З рідним братом не по совісті вчинив. Який ти приклад подаєш своїм дітям? Не хочу, щоб на тебе були схожі», – сказала на прощання, забрала дітей та поїхала жити до своїх батьків. Андрій вирішив показати чоловічу гордість і зупиняти дружину не став. Куди вона подінеться, скоро сама назад прибіжить. Але через рік дізнався, що колишня дружина вдруге вийшла заміж й не за аби кого, а за німця й разом з дітьми щасливо живе у Берліні.

Молодший брат разом з дружиною старенький будинок відремонтували. У них тепер там справжнє затишне сімейне гніздечко. Нещодавно народився синочок.

У Андрія сьогодні день народження. Він самотньо сидить на порозі своїх хоромів. Ніхто його не привітав. А у дворі навпроти шумно та весело. Там відбуває хрестини свого первістка його молодший брат. Андрію також дуже хочеться бути там, але дурна гордість не дозволяє.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

10 + sixteen =

Батьки Андрія та Сергія колись побудували великий будинок. Вони дуже хотіли, щоб сини зі своїми родинами жили разом з ними. Та Андрій думав зовсім інакше. Він старший син, довго сам доглядав за батьками, тому дім повинен належати лише йому. Сергій не став сперечатися й залишив усе брату. І от тепер Андрій зовсім сам у величезних хоромах