Батьки були категорично проти їх шлюбу. Не тому, що їм не подобався обранець доньки, чи його сім’я, а тому, що цим заміжжям Марина позбавить себе шансу на успішну кар’єру. Вона ще лише на другому курсі університету. Чи буде у неї можливість його закінчити? Коли ж Марина не послухалася, мати пішла до батьків Кості й на колінах благала не ламати життя її дитині

Батьки Марини все життя пропрацювали у сфері послуг. Мама була перукарем, причому майстром високого класу. Щоб потрапити до неї на зачіску або на стрижку, потрібно було записуватися щонайменше за місяць. Батько ж тримав невеличку взуттєву майстерню. Без роботи також ніколи не сидів. Вдячні клієнти завжди знали, що його золоті руки неодмінно подарують друге життя їх черевикам, сандалям та чобіткам.

Марина, як єдина дитина, була для своїх батьків центром усього їх всесвіту. Дівчина ж, своєю чергою, як могла намагалася стати вдячною донькою та відповідати їх сподіванням і стандартам, які, щоправда, були їй не зовсім до душі.

Незрозуміло звідки з’явилася у батьків Марини ця ідея фікс, але вони бачили свою доньку або на високій посаді у владних кабінетах, або успішним адвокатом.

– Ти ж не хочеш до старості прислужувати іншим? Щодня дихати отією остогидлою фарбою для волосся та лаком, як я, або взуттєвим клеєм, як батько? – обурювалася на несміливі доньчині протести мати.

Ослухатися батьків Марина не посміла й довелося їй відмовитися від мрії стати дизайнером інтер’єру та іти вчитися на юриста.

Батьки не могли натішитися, а їх донька просто потонула у тому абсолютно їй незрозумілому океані конвенцій, кодексів, законів, указів, постанов і так далі. Дівчина ледь не вилетіла з університету після першої ж сесії. Ось тоді й познайомилася Марина із Костянтином. Хлопець навчався уже на четвертому курсі, на своєму потоці був найкращим студентом.

Симпатична першокурсниця відразу сподобалася Кості, шкода лиш, що не тільки йому. Усіх своїх конкурентів він переміг, зробивши Марині пропозицію, від якої вона не змогла відмовитися. Пообіцяв допомогти в опануванні юридичною наукою, що так підступно не хотіла піддаватися дівчині. З того часу вони щодня допізна сиділи в бібліотеці та удвох гризли граніт науки.

Несподівано для себе Марина на відмінно склала свою другу сесію. Виявляється, не така уже вона й страшна та юриспруденція.

Дівчина нарешті перемогла оту занадто премудру юридичну науку, Костянтин же отримав безмежну вдячність та завоював серце своєї коханої. Усі канікули вони були нерозлучними.

Батьки спочатку не звертали особливу увагу на хлопця своєї доньки, вважаючи їх кохання простою закоханістю, яка швидко мине. Сьогодні один, а завтра інший. Але одного разу дівчина несподівано натякнула на весілля.

Замість того, щоб порадіти за свою доньку, як сподівалася Марина, батьки були категорично проти їх весілля.

– Ти ще лише на другому курсі університету. Чи буде у тебе можливість його закінчити? Борщі та брудні шкарпетки, а потім ще й діти підуть. Хіба ми для цього тебе ростили? На своїй успішній кар’єрі можеш тоді поставити хрест, – в один голос відмовляли доньку від заміжжя батьки.

Тиждень у домі від криків стеля підіймалася, але Марина стояла на своєму. Тоді мати зважилася на останній крок. Пішла до батьків Костянтина й на колінах благала не ламати життя її дитині.

Наступного дня після цього уже Костя прийшов у дім Марини з величезним букетом квітів та подарунками й на колінах благав батьків дати згоду на весілля.

Батьки такого, звичайно ж, не очікували й, чи то справді змирилися, чи вдавали, але щодо одруження пообіцяли подумати.

Марина з легкою душею попрощалася з коханим, та лишень за ним зачинилися двері відразу розгорівся грандіозний скандал. Мати розійшлася не на жарт й махаючи перед дівчиною спорожнілою скринькою, у якій зберігалися сімейні коштовності, репетувала:

– Це все твій улюблений Костя! Ось дивися! Дивися! Нічого немає. Все, що ми з батьком протягом життя збирали, до речі, для тебе, дорогенька. Усе пішло прахом. У домі, крім нього, більше нікого з чужих не було. Так що, це точно Костянтин усе узяв. Щоб ноги його тут не було!

Марина не могла повірити, що Костянтин на таке здатен, але мати наполягала на тому, що крадієм був саме її хлопець.

Дівчина благала батьків не подавати заяви міліції, а ті у відповідь примусили доньку пообіцяти, що ніякого весілля не буде і про Костянтина вона забудеться назавжди.

***

Марина, як колись і хотіли її батьки, стала юристом. Мати була щасливою й за найменшого приводу хвалилася своєю донькою.

А от сама Марина щасливою себе назвати не могла. Як якесь марево згадувала вона усі оті жорстокі слова, що сказала тоді Кості, і те, як місяць після того ридала у своїй кімнаті.

Десь через рік після усіх отих сумних подій дівчина випадково знайшла у шафі ретельно заховані у далекому закутку «вкрадені» коштовності. У батьків за це совість не прокинулася і на краплиночку. Вони ж хотіли для неї як краще.

Марина корити батьків не стала, адже скоєного уже не повернеш. Старанно вчилася, потім будувала кар’єру. Про особисте життя думати було ніколи. Полюбити юриспруденцію вона так і не змогла. Для неї це була щоденна рутина.

Костю Марина знову випадково зустріла через десять років, коли зовсім сама летіла відпочивати до Греції. З колишнім коханим вони побачилися у залі очікування. Костянтин також збирався на відпочинок разом із сім’єю. Зі своєю дружиною, дуже красивою привітною жінкою, вони п’ять років тому спільно відкрили нотаріальну контору. Народження двох дітей зовсім не завадило дружині Костянтина поряд з чоловіком побудувати власну успішну кар’єру.

Марина та Костя дуже чемно та стримано проговорили десь з пів години, ніби були просто гарними знайомими та не було колись усіх отих пристрастей, потім розійшлися кожен на свій літак. У них зараз різні дороги.

Дівчина сумно дивилася вслід Костянтину. Серце боляче щеміло, а очі наповнилися сльозами. Сама в усьому винна. Намагаючись догодити батькам, втратила шанс на власне щастя.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

2 × three =

Батьки були категорично проти їх шлюбу. Не тому, що їм не подобався обранець доньки, чи його сім’я, а тому, що цим заміжжям Марина позбавить себе шансу на успішну кар’єру. Вона ще лише на другому курсі університету. Чи буде у неї можливість його закінчити? Коли ж Марина не послухалася, мати пішла до батьків Кості й на колінах благала не ламати життя її дитині