Батьки моєї дружини подарували нам будинок за містом. Спочатку ми дуже зраділи, але вони почали дуже багато часу проводити у нас. Ситуація дійшла до того, що теща обирала , в які кольори мають бути пофарбовані наші стіні. Я не витримав її втручань у наше життя. Ми вирішили повернути їм будинок назад.

Я дуже щасливий, що у свої 30 років у мене є сім’я. Для мене немає нічого важливішого, ніж теплі сімейні вечори, усмішка дружини та радісні дитячі оченята. Ми жили в будинку за містом. Нерухомість належала дружині. Тесть подарував їй на весілля.

Коли ми отримали такий щедрий подарунок, то відразу почали переробляти на свій лад кімнати. Але мене постійно супроводжувало почуття обов‘язку перед батьками дружини. Під час ремонтних робіт теща постійно приходила і контролювала процес. Мало того, вона почала вказувати, який колір нам слід обирати для кімнат.

Тамара Іванівна поводила себе як повноправна господиня. Я, звісно, розумів, що вона подарувала нам цей будинок, але не мала так себе поводити. Тесть теж провідував нас частенько. Він підказував мені, щоб я купив трактор. І тут я не витримав і почав різко їм відповідати.

Для мене було незрозуміло, чому вони вказують мені що робити. Тесть хотів, щоб я вирощував овочі і фрукти, дружина – доглядала за грядками. Але Віра не перечила батькам. Після того, як вони пішли, я повідомив дружині, що не збираюся виконувати їхні накази. І, взагалі, єдиним рішенням було з’їхати з цього будинку.

Наступного дня теща приїхала до нас і привезла саджанець магнолії. Вона хотіла, щоб Віра мала сад біля будинку. Я вже звик до того, що вони постійно у нас бувають. Весь вільний час я проводив у пошуках житла.

Віра не знала про мої серйозні наміри, але я дав слово, що за місяць нас вже тут не буде. Я розумів дружину, вона хотіла, щоб нам всім було добре. Все-таки, нам краще було б на своїй території.

Віра почала серйозно прибирати помешкання. Вона замовила меблі і різні саджанці. Всі її дії були для того, щоб догодити батькам. Тоді я вирішив про все розповісти Вірі.

– Тобі подобається те, що твої мама і тато ледь не щодня у нас?

– Але ж ,коханий, ще кілька місяців тому будинок був їхнім і вони нам подарували його.

– Був їхній, а тепер – наш. Здається, їм важко з цим змиритися.

– Коханий, потерпи трохи. Ситуація зміниться.

– Ні, пропоную нам переїхати.

– Це не гарно стосовно моїх батьків. Вони щиро хотіли, щоб ми жили тут.

Через деякий час Віра погодилася на переїзд. Я дякував їй за таке непросте рішення. Вона переступила через себе і власні принципи та зробила правильний вибір.

Тепер треба було вирішити дві проблеми: повідомити батьків і знайти жило для сім’ї.

Віра взяла на себе сміливість повідомити батькам про зміну нашого місця проживання, а я майже вже домовився з власником квартири, яку ми будемо орендувати. Все відбувалося так як ми хотіли. Незабаром нам вдалося здійснили переїзд. Теща і тесть спочатку гнівалися на нас, але потім самі оселилися в тому будинку. Вони дали нам гроші у подарунок.

Ми з Вірою жили у місті. Я влаштувався на роботу юристом. Заробляв досить не погані гроші.

Одного вечора дружина повідомила, що вагітна. Я чекав цієї новини дуже довго. Від почутого я аж заплакав, забувши про всі проблеми, які звалилися на нас. Наше життя знову налагоджувався. Ми з дружиною молодці. Віра поставила правильні пріоритети. Тепер наша сім’я збільшиться, а отже попереду на нас чекає багато змін в кращу сторону. Люблю своє життя!

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

1 × two =

Батьки моєї дружини подарували нам будинок за містом. Спочатку ми дуже зраділи, але вони почали дуже багато часу проводити у нас. Ситуація дійшла до того, що теща обирала , в які кольори мають бути пофарбовані наші стіні. Я не витримав її втручань у наше життя. Ми вирішили повернути їм будинок назад.