Батьки мої завжди були за кордоном. Ми з братом шукали поради і підтримки в чужих людях. Бабуся для нас була близьким другом , але маминої уваги ми так і не мали. Така модель нашої сім’ї вплинула на нас. Коли я зустрів свою дружину, то зрозумів, що її батьки і вона стала для мене найріднішими людьми. Але попереду мене чекала велика втрата.

Я ріс практично без батьків. Вони завжди були у за кордоном. Мені часто хотілося маминої поради і надійного батьківського плеча. Але вони компенсували це грошима, які надсилали нам. Нас з братом виховувала бабуся. Батьки переважно приїжджали двічі на рік. Ми росли дуже жвавими та енергійними хлопцями. Так з бабусею пройшло дитинство і наша юність.

Після цього я пішов навчатися до університету. Мені дуже хотілося мати хорошого друга, і Бог дав мені Яну. Вона була дуже дорога для мене. Я покохав її. Ми одружилися і тепер вже живемо разом 7 років. Її сім’я була дуже дружньою і міцного. Я відразу порівняв атмосферу, яка панувала у нашій сім’ї і в її.

Батьки Тетяни мене сприйняли не дуже добре. Вони думали, що я заберу її до себе в село. Але одного разу, коли ми святкували день народження тещі, то невідомо звідки почала горіти її кімната. Поки пожежники їхали, я намагався знешкодити небезпеку. І мені майже вдалося.

Після цього батьки чоловіка сприйняли мене, як серйозну і відповідальну людину. Мої мама і тато спішили на мій ювілей. Я був дуже радий, що вони приїдуть. Але брат повідомив, що вони скасували рейс і причину повідомлять самі.

Для мене це вже не був сюрприз, я прекрасно знав, що їх ніколи немає у моєму житті. Так склалося, що чужі батьки стали ріднішими, ніж власні. Мій брат ставився до цієї ситуації спокійніше. Він був молодший, і ще ходив до школи. Я поглянув на ці обставини збоку, і питав сам у себе , чому так склалося.

Я дуже хотів, щоб родичі дружини приходили до нас частіше. Вони компенсували мені любов, яку я не отримав від батьків.

Свою сім’ю я ніколи не залишу. З власного досвіду, я розумію, що таке жити без батьків. Я працював банкіром. Дружина – вчителем. Сімейне життя мені подобалось. Ми завжди ходили десь відпочити і розважитися. Я ніколи не міг подумати, що втрачу і цю родину.

Дружина повідомила мені, що вона покохала іншого. Я був шокований. Жахливий біль пронизував моє серце. Такого удару я не очікував. Свої почуття я приховав. Цілий місяць не міг повірити, що я вже без дружини. Її батьки стали для мене рідними.

Пройшов рік. Я став ще сильнішим . Про свою втрату я ще довго згадував. У важку хвилину зі мною була бабуся. Їй я довірив свій сум.

Мама моєї колишньої дружини одного разу зустріла мене. Вона була дуже привітною.

– Як справи в тебе? Як особисте життя ?

– Життя налагодилося. Я і досі кохаю вашу доньку. А ви  стали мені рідними. Мої батьки за життя не приділяли стільки уваги, як ви.

– Іване, ти завжди можеш розраховувати на нашу допомогу. Приходь до нас в гості.

– Дякую вам за все!

Життя дуже різне. Ніколи не знаєш, що воно приготувало для тебе. Біль і радість завжди ходять разом. Я знав, що попереду на мене чекає ще багато цікавого.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

4 × 4 =

Батьки мої завжди були за кордоном. Ми з братом шукали поради і підтримки в чужих людях. Бабуся для нас була близьким другом , але маминої уваги ми так і не мали. Така модель нашої сім’ї вплинула на нас. Коли я зустрів свою дружину, то зрозумів, що її батьки і вона стала для мене найріднішими людьми. Але попереду мене чекала велика втрата.