Батьки Олексія зaгинyли в aвтокaтaстрофі, сам хлопець на все життя залишився iнвaлiдом. Рідна тітка стала для cироти єдиною близькою людиною. Олександра своїх дітей не мала і дарувала усю турботу племіннику, який був безмежно їй вдячний. Та у житті жінки з’явився коханий. Олег вважав, що його обраниця зaгyбила молодість.

Восьмий День народження обернувся для Олексія справжнім жахом. Повертаючись з іншого міста, його тато не справився з керуванням й авто потрапило в смертельну ДТП. Батьки хлопчика загинули на місці, сам же Олексій залишився назавжди прикутим до інвалідного візку. Коли трапилася трагедія, Олександрі було 30 років, вона стала своєму племіннику опікуном та замінила матір.

Хлопець зростав наполегливим, мав великі успіхи в навчанні. Доля назавжди відняла у нього можливість ходити, проте залишила величезну силу духу та віру в себе. Закінчивши школу, Олексій вивчився на програміста та почав працювати в айті-компанії. Він гарно заробляв та з кожної заробітної плати дарував тітці коштовні подарунки.

«Цей парфум коштує дуже дорого, любчику, навіщо ти витрачаєш стільки на мене?», – вкотре ніяковіла Олександра.  Вона кожен раз казала племіннику, що краще б він витратив ці кошти на щось корисне для себе.

«Для мене немає нікого ріднішого і ти заслуговуєш усього найкращого», – відповідав завжди Олексій.

Вже більше 10 років тітка та племінник жили у двокімнатній квартирі в центрі міста. Нещодавно вони зробили ремонт за спільні кошти аби облаштувати житло більш комфортно для Олексія.

Та одного дня Олександра познайомила племінника з Олегом – жінка була закохана до безтями. Спочатку хлопець був безмежно радий за тітку, вона сяяла після кожної зустрічі. Під час знайомства Олексій помітив на собі якийсь «важкий» погляд нового знайомого. Але хлопець подумав, що то здалося і вирішив не звертати уваги.

Незабаром Олег переїхав до Олександри. Напередодні жінка, звісно, запитала Олексія, чи не проти він такого співмешканця. Хлопець щиро бажав щастя рідній тітці і завжди докоряв собі, що вона присвятила йому все своє життя. Олександра ж так ніколи не вважала, племінник був для неї на першому місці.

За кілька днів сумісного проживання Олексій зрозумів: він дійсно не подобався Олегу. Той постійно йому дорікав та робив зауваження щодо ведення побутових справ. Олег вважав, Олександра загубила молодість за постійними прибираннями та готуванням. Аби хоч якось полегшити життя коханій, він замовляв їжу з ресторану, за яку завжди платив Олексій. Хлопець відчував провину і жалкував, що раніше про це не здогадався.

За тиждень Олег презентував у подарунок Олександрі робот-пилосос. Жінка була на сьомому небі від щастя, вона й не здогадувалася, що електронний помічник був придбаний за кошти її племінника.

«Коло мене два хлопця, які роблять мене такою щасливою! Я вас дуже люблю», – радісно вигукнула Олександра.

У відповідь Олег поцілував її, хоча йому не сподобалося, що жінка  й  тут не змогла забути про племінника.

Згодом чоловік вирішив зробити пропозицію. Він придивився одну з найдорожчих каблучок в ювелірній крамниці сфотографував цінник та відправив Олексію. Той вислав необхідну суму на чоловікову карту.

Освідчення Олександра слухала у розкішному ресторані й просто не могла повірити у своє щастя. Навіть боялася розповідати про стосунки подрузі. Тим паче, та вважала, що Олег надто поспішає й це дуже дивно. Олександра сприйняла це за звичайну жіночу заздрість та невпинно вірила у те,що вона отримала дарунок долі після всіх випробувань.

Тепер жінка лише й думала про весілля, вона мріяла ще з дитинства про білу сукню, але через безпліддя так і не змогла знайти собі чоловіка.

Всю молодість вона дійсно присвячувала племіннику ще до трагічної ДТП. Оточуючі завжди вважали – між Оксаною та Олексієм дуже сильний зв’язок. Жінка, навіть, відчувала, коли він сумує. І коли вона вчергове зловила себе на думці, що племіннику недобре, підійшла до нього та сказала:

«Тобі взагалі комфортно з нами? Ну, якщо ми з Олегом одружимося – станемо однією родиною. Але я бачу між вами щось не те. Мабуть, це ревнощі? Льоша, любчику, ти ж для мене найрідніший!»

Олексій запевняв – він радий за тітку та йому подобається Олег. Олександра заспокоїлася, та все одно на душі було якось дивно.

Якось жінка повернулася раніше з роботи, зайшовши до квартири, вона почула діалог між хлопцями:

-Слухай, твоя тітка все життя тебе тягнула, а тобі шкода їй забезпечити свято?

-Мені для Саші нічого не шкода – жодних грошей! Але чому ж ти не можеш подарувати хоч щось? Вибач, але навіть обручку ти не зміг купити. Ти взагалі працюєш?

-Ти що, взагалі знахабнів?!

Олег ледь не кинувся на хлопця з кулаками та цьому стала на заваді Олександра.

Збагнувши все, жінка назавжди попрощалася з Олегом. Десь з тиждень вона не могла пробачити племінника за те, що він нічого не розповідав.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

2 × four =

Батьки Олексія зaгинyли в aвтокaтaстрофі, сам хлопець на все життя залишився iнвaлiдом. Рідна тітка стала для cироти єдиною близькою людиною. Олександра своїх дітей не мала і дарувала усю турботу племіннику, який був безмежно їй вдячний. Та у житті жінки з’явився коханий. Олег вважав, що його обраниця зaгyбила молодість.