Брат відповів якось невпевнено, мовляв, будинок йому теж треба – коли не стане батьків, він зробить там собі дачу

Мій брат Орест доволі забезпечений чоловік. Він працює на керівній посаді в адміністрації міста. Так, він доволі зайнята людина, я це розумію, але у нього була угода з батьками.

Річ у тому, що я – старша донька, працюю санітаркою в лікарні. Заробляю небагато, але живемо з чоловіком у своїй хаті. Щоправда, будинок цей дістався чоловікові від батьків, він уже старий та майже розвалюється. Ми хотіли б зробити ремонт, але немає з чого – заробляємо ми небагато. А от брат мій живе в чотирикімнатній квартирі в центрі міста з дизайнерським ремонтом. Але батьки шкодують Ореста, мовляв, квартира – то таке, треба мати хату. Тому вони склали заповіт цілковито на брата, адже вважали, що йому потрібніше. Я змовчала, хоч і було трохи образливо – живемо ми з чоловіком значно бідніше, ніж брат, ще й у нас двоє дітей, а в брата дітей немає.

Останнім часом батьки почали хворіти. Вік уже такий. Вони почали частіше звертатись до нас з чоловіком за допомогою – то на городі попрацювати, то до лікаря завезти, то в хаті прибрати. В брата вони допомоги не просять, бо він завжди зайнятий.

Ми не відмовлялись від допомоги, але все ж не розуміли, чому батьки не змусять Ореста більше приділяти їм увагу, адже йому належить їхній спадок. Коли я поговорила про це з мамою, вона сказала, що їм незручно відривати сина від роботи. Це прозвучало так, ніби я взагалі не маю справ, крім того, щоб допомагати батькам.

Коли я спробувала я натякнути Оресту, що він змушений більше допомагати батькам, брат сказав, що не має часу, адже робота в адміністрації нелегка.

«Тоді скажи батькам, нехай залишать будинок мені й ми з чоловіком їх доглянемо» – сказала я, сподіваючись, що брат погодиться хоча б на такі умови, адже старий батьківський будинок був йому ні до чого.

Але брат відповів якось невпевнено, мовляв, будинок йому теж треба – коли не стане батьків, він зробить там собі дачу.

Мене це зовсім обурило. Я ж не зобов’язана виконувати обов’язки брата, який погодився доглядати батьків, але й відмовитись допомагати їм я не можу. Що робити?

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

4 × 2 =

Брат відповів якось невпевнено, мовляв, будинок йому теж треба – коли не стане батьків, він зробить там собі дачу