Чоловік не вірив, що діти його доки я не зробила ДНК-тест, але було вже пізно вибачатись

Ми з чоловіком прожили у шлюбі 10 років, у нас двоє чудових дітей. Старшого звати Тимофій, а меншу Ангеліна. Ми жили душа в душу, але з появою дітей наші стосунки стали просто нестерпними. Ми сварились через гроші, через те хто поведе дітей у школу і садок, через різні дрібниці. Я старалась якось загладити ці сварки  завжди готувала його улюблені страви, завжди прибрано, та й у ліжку його задовольняла.

Але без сварки довго не обходилось. Останнього разу він сказав те, що мене просто ошелешило. Говорив, що діти не його, що я їх десь нагуляла з колегою по роботі, адже він так гарно до мене ставиться. Я сказала, що жодного разу йому не зраджувала, але він просто зациклився на своєму. Мовляв, діти зовсім на нього не схожі, що вони неслухняні, не могли в нього такі діти народитись.

Після цієї сварки в мене урвався терпець. Я зібрала речі й переїхала жити до своєї мами. Через деякий час я подала заяву на розлучення, адже чоловік не зробив нічого щоб нас повернути. Він продовжував ту мову про зраду й те, що діти не його. Мене це найбільше ображало.

Одного вечора сиділи на кухні з мамою й обговорювали дану ситуацію. Мама мені запропонувала зробити ДНК-тест на батьківство. Я не довго думаючи погодилась, все-таки доведу йому, що я була чесна перед ним. На судовому засіданні по розлученню я непомітно зняла волосину з його сорочки. Через деякий час тест був готовий. Я відразу пішла до колишнього чоловіка. При ньому відкрила конверт і дала прочитати першому. Він подивився на мене великими очима і перше що сказав “вибач”. Але було вже пізно просити вибачення. Він хотів бачитись з дітьми, але я сказала: “Колю, навіщо тобі такі невиховані діти!”. Після цього наше спілкування обірвалось.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

19 − seven =

Чоловік не вірив, що діти його доки я не зробила ДНК-тест, але було вже пізно вибачатись