Чоловік, що живе під ліжком. Розповідь моєї доньки.

Моя донька почала боятись засинати у будь яку пору доби. Вкласти спати її на сон було дуже важко і довго: вона намагалась якомога довше не спати і як могла заговорювала мене. Вночі вона просиналась і плакала до тих пір, поки я не прийду і не заберу її в своє ліжко.

Спочатку нашу проблему вирішував нічник, залишали його включеним. Але через нього погано почав спати син (а спали вони в одній кімнаті). Через це нічник ми забрали і почали пробувати інші методи.

Ну, думаю, нам завжди допомагали казки, потрібно спробувати! Не вспіла я подумати про це, як мій син уже придумав одну з них для доньки.

Розказує їй перед сном:

“Живе собі один добрий і відважний чоловік, який ніколи не спить вночі, а оберігає маленьких діток, перетворюючись вночі на маленького світлячка, який часто літає у кімнаті донечки. З’являється він біля твого ліжечка і часто ховається під ним, і уважно слідкує за тим чи все в порядку в твоїй кімнаті. А якщо щось побачить, таке, що йому не сподобається, то щосили закричить і на його звук злетяться сотні інших комах, які захищатимуть тебе. І якщо ти вночі прокидаєшся, то знай, що лежить він в тебе під ліжечком і нікого поганого не підпустить до тебе. А коли ранок наступить , він зникає, бо всю ніч не спав: працював, охороняв тебе.

Збіг це чи ні, але цілу ніч донечка спала і не просиналась.

Наступного вечора, сидимо цілою сім’єю за столом, хто чим займається: донечка – розмальовує, я вчу сина робити аплікації, наймолодший синочок – вчиться повзати, а чоловік за ноутбуком і їсть чіпси. І тут донечка заявляє таким радісним тоном:

– Тату, в мене вночі під ліжком дядя був!

Чоловік так і застиг з відкритим ротом і чіпсами в руках. А мені стало так смішно, що аж сльози виступили. Діти також почали сміятись, хоть і не розуміли чому. Але чоловік розслабився і зрозумів, що донька щось наплутала.

Пізніше, я розказала йому що за байку придумв син для донечки. Сміялись тепер вдвох.

P.S. В додаток.

Так, як коментарів стало дуже багато і в мене немає можливості відповісти всім, то пишу тут.
Так, Артем реально розказала Ані таку казку. Тільки тут я описала її дуже коротко, насправді це була справжня казка.

Тепер до питання: “чому дядя-світлячок, а не лялька чи фея?”

Через те що, у нас була вже до цього така історія, що син ніяк не хотів лягати спати і в ліжко ми йшли з істерики і сльозами. А в той момент він був помішаний на феях та трансформерах. І я якось ляпнула, що феї прилітають коли він спить, і якщо притворитись що ти спиш, то їх можна побачити. І тоді ми з ним йшли разом до ліжечка, лягали разом, робили вигляд, що спимо і чекали фею. Артем, звісно ж, засинав, а ми купили за це йому великого трансформера.

І в цей раз він на своєму прикладі знав, що казка про фею ще раз на неї подіє. Зробила ставку на комах, вона їх ретельно вивчає, тим більше, зараз літо і вони найчастіші гості у їх кімнаті.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

six + 16 =

Чоловік, що живе під ліжком. Розповідь моєї доньки.