Дівчина з маленькою дитиною на руках під магазином

В будній день, після роботи я завжди заїжджав за продуктами та покупками в один супермаркет близько дому. Як завжди стандартний набір, хліб вода, овочі, фрукти та м’ясо і сир. Аж тут на вході я побачив дівчину в літньому взутті хоч вже жовтень місяць, з малесенькою дитиною на руках замотану в ковдру, біля неї стояли сумки та пакети з речами. Я зазвичай не питаю в таких людей нічого, бо вони жебрують і пропивають усе. Але дівчина була акуратно одягнена і чиста, охайна я вирішив запитати чи її хтось зараз забере, чи вона на когось чекає. Вона сказала що ні, і їй нікуди іти. Немовля вже замерзало, тому, що вечоріло.

Її було звати Женя, і дівчинку Олена. Я запитав що потрібно купити для дитини та попросив зачекати мене тут, взяв молока, суміш для дітей, хліба, ковбаси, загалом купив продуктів. Вийшов із магазину і сказав Жені, що якщо вам немає куди іти, ми поїдемо до мене. Жив я один, 5 років назад був одружений, але розвівся з дружиною. Живу в приватному будинку сам, побудувався вже давно, будинок на 100 квадратів забагато для мене одного. По дорозі розпитав у Жені що сталось. Вона сказала, що поїхала вчитись у Харків, батьків у неї не було тільки тітка у селищі. Тут вступила в університет і влаштувалась у ресторан підпрацьовувати офіціантом. Жила в гуртожитку. На роботі познайомилась із чоловіком, закохалась, він запропонував переїхати в найману квартиру, Женя погодилась.

Жили разом, Женя вчилась, вечорами працювала в ресторані, верталась додому пізно в вечері, але старалась приділити час коханому, і дома прибрати, приготувати. Жили так пів року приблизно, аж тут Женя зрозуміла що вагітна. Сказала про це своєму коханому, він відреагував без якоїсь великої радості. Просто почав пропадати та затримувати, а іноді й не приходити на ніч. Одного дня Женя повернулась додому після роботи та побачила що він зібрав всі свої речі та виїхав із квартири. Зв’язатись Женя ніяк не могла з ним, стало зрозуміло, що він її покинув. Женя працювала до самих пологів, щоб зібрати необхідні кошти для пологів, але на квартиру ледь вистачало. Як тільки Женю забрали в пологовий їй і вона народила, їй сказали, що в неї тиждень для того, щоб зібрати свої речі та з’їхати з квартири. Так і сталось що Женя була одна, стояла мало не в літніх речах вже в осени біля магазину з малесенькою дитинкою на руках.

Ми під’їхали до мого будинку, я заніс речі Жені в її кімнатку, де була власна ванна і вона могла почувати себе комфортно із донечкою. Вона була дуже дбайливою мамою, покупала та погодувала малечу, вколисала та вклала спати, з нею вона заснула сама через те, що була надто втомлена.

На наступний ранок я зібрався на роботу та залишив їй записку на столі із ключами від будинку, та своїм номером телефону. Женя зателефонувала мені, коли я був на роботі запитала, що вона може зробити для мене, я сказав, щоб не турбувалась що приїду в вечері та ми приготуємо разом вечерю і подумаємо що робити далі. Коли я приїхав додому з покупками як завжди, мене зустрічала Женя із наготовленою вечерею, і мала Оленка лежала в колисці. Страви були прості, але дуже смачні. Ми вирішили поговорити про те, як будемо жити. Євгенія сказала що їй дуже не зручно, адже вона не має чим мені платити, я сказав, щоб вона не переживала за це, і жила поки зі мною так.

Вона мені сподобалась, була дуже природно вродлива дівчина, але я не став цього їй казати тому що не хотів її злякати. Сказав, що давай будемо жити так наче ти приїхала до мене в гості, а як маленька трохи підросте то Женя зможе повернутись знову до навчання, а потім і до роботи. Так і жили разом, ми почали розуміти один одного все більше, Оленку я сприйняв наче рідну, адже іноді й забавляв її також коли приходив з роботи. Одного вечора, приїхавши з роботи я вирішив брати все у свої руки, купив квіти та каблучку, Женю я полюбив, тому вирішив не тягнути далі та запропонувати їй вийти заміж за мене. Я дуже переживав, але хотів цього. Все було як завжди мене чекала смачна вечеря, і Женя з Оленкою, це був приємний зимовий вечір в дома. Коли ми повечеряли я сказав що мені потрібно вийти на хвилинку о машини дещо забрати.

Я прийшов з квітами та обручкою став на одне коліно та запитав, чи вийде вона за мене.

Женя розплакалась від щастя, вона не могла ніяк повірити в те, що це правда. Вона сказала так. Наступного дня ми подали заяву до РАЦСу. Ще через місяць ми зіграли невелике весілля та відправились у медову подорож. Так я знайшов любов всього мого життя та свою сім’ю. Ще за два роки Женя народила ще одну донечку. Я став самим щасливим чоловіком.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

8 + twenty =

Дівчина з маленькою дитиною на руках під магазином