Перш, ніж в мене полетять звинувачення, що я мамин синочок й дружину люблю менше, аніж маму, хочу пояснити такий вчинок.
По – перше, парфуми я подарував неабиякі, а брендові й, відповідно, далеко недешеві. Дружина мені всі вуха прогуділа про те, як мріє про такий подарунок. Сказано-зроблено. Захотіла, от я й подарував. По-друге, напередодні маминого ювілею, її старенький телефон, який вона багато років доношувала після мене, як кажуть, відправився в кращий світ (якщо такий світ для телефонів, звичайно, існує). Так от, мамин телефон зламався й, відповідно, найкращим і найкориснішим подарунок для неї був би новий.
Тому я поїхав у магазин техніки й придбав смартфон доволі хорошої фірми й однієї з найновіших моделей.
Коли дружина дізналась, який подарунок як хочу зробити мамі на ювілей, то, чомусь, обурилась:
– Як для мене, то парфуми, а для мамці своєї телефон новенький купив!
– Зачекай, кохана, але ти сама просила парфуми!
– Якби знала, то попросила б новий телефон! – ображено сказала дружина.
– Але ж у тебе хороший смартфон більш престижної фірми!
– Але він уже застарілий!
– Добре, – вирішив погодитись я, – наступного дня народження подарую тобі новий.
Та дружину це не втішило.
– До мого дня народження ще довго! Хочу зараз!
– Кохана, але я щойно купив телефон мамі, – я почухав потилицю, – у мене зараз немає зайвих грошей…
– На маму свою у тебе завжди є! – Крикнула дружина й грюкнувши дверима, вийшла з кімнати.
Я стояв, не розуміючи, що сталось. Чому мою дружина себе так веде?
Трішки відійшовши, вирішив поговорити з нею про цю ситуацію.
– Розумієш, – почав я, – мама стільки для нас робить. Я хочу теж зробити їй щось приємне.
Та жінка тільки невдоволено хмикнула.
– І що ж такого безцінного твоя мама для нас робить? Картоплю напівгнилу із села передає? Чи закрутки свої кислі? А, може, це за того півня синього, який у нас два роки в морозилці лежить ти хочеш їй такий подарунок зробити?
Тут я розізлився.
– Та що ти розумієш! Мама останнє віддає. Вона із пенсії гроші відкладає, аби нам допомогти. Згадай, як ми будувались: хто тут робочим їсти день удень протягом двох років готував? Ти чи мама?
Зараз ми живемо в заміському будинку, який будували власними силами. Мама допомагала, чим могла. І, у свій час, звільнила мою дружину від обов’язку годувати людей, які робили ремонт. Але зараз дружина про все це забула.
– І, все одно, ти маму любиш більше! – ображено крикнула вона.
А я стояв і не розумів, що мені зараз робити: їхати в магазин за новим телефоном для дружини, чи, одразу, з речами в село до мами?