Дружина хотіла матеріального добробуту. Все своє життя ми намагалися заробити достатню суму, щоб вистачило нам в старості. Ілона працювала, а я віддав старшому сину свій завод. Дружина почала дорікати мені. Їй не подобалося, що я не приносив грошей додому. Я вирішив поїхати в Іспанію. Тут мене ніхто вже не цінував.

Велике щастя прожити разом ціле життя. Багато шлюбів розпадаються дуже швидко. По телебаченні лише показують відсотки і статистику розлучень. Та і проблем життя підкидає не мало. Для мене шлюб – це випробування, яке мають подолати двоє. Ми з дружиною разом вже 25 років. За цей час між нами було багато сварок, радості, приємних і не дуже моментів.

Я чимало доклав зусиль, щоб ми були разом і жили в достатку. Моя дружина мала свій власний салон краси. Вона горіла цією справою. Так любила це!

Директор з неї був ще той. Вона намагалася здійснити сину мрію. Віктор дуже хотів жити на березі моря. Віра не могла йому відмовити. Дітей ми любили понад усе. Для них нічого не шкодували.

Так склалося, що син виїхав вчитися в Іспанію. І тепер має намір там залишитися. Для того, щоб купити будинок потрібні не лише великі кошти, а й деякі документи. Часом мені здавалося, що краще відмовитись від цієї ідеї.

Старший син вже працює. Я передав йому свою справу. Ще в молоді роки я заснував меблевий завод. Тепер Ігор керує ним. Я лише допомагаю порадами.

Дружина працює більше від мене. Останнім часом вона дуже змінилася. У мене склалася думка, що цілого життя мені буде мало, щоб її пізнати.

Недавно, коли вона прийшла додому, я відчув, що дружина налаштовується на серйозну розмову.

– Наш син знову питав про будинок. Ми до кінця цього року зможемо йому придбати подарунок?

– Кохана, ти знаєш, що дуже важко за кордоном отримати нерухомість.

– Чому ти це постійно кажеш мені? Що ти зробив для цього?Це прості відмовки. Ігорю ти віддав все. А менший має жити на мізерну зарплатню?

– У Влада є безліч варіантів. Він може повернутися додому. Тут для нього всі можливості відкриті. – Які можливості? В тебе вже не має коштів. Ти давно не працюєш.

Ця розмова перевернула моє уявлення про нашу дружню родину. Дружина стала зарозумілою. Вона забула, що починали разом, багато пережили. У важкі моменти і в кризових ситуаціях з нею був завжди я.

Наступного дня я пішов до Ігоря розповідати про нашу розмову. Син підтримав маму. Він сказав, що мені не треба було залишати справу. Я не розумів цього. Для мене була важлива реалізація синів. Я пожертвував цим за ради них. Ідучи додому, мене часто відвідували різні думки. Можливо, я поспішив. Ніхто ж не оцінив моїх жертв.

Дружина зі мною не розмовляла. Вона приховувала від мене свої плани, покупки, жила своїм життям. У нас стали різні бюджети.

Одного дня я вирішив залишити тут все і покинути рідну домівку. Розуміння так і не отримав. Я зібрав речі і поїхав до сина в Іспанію. Там мене чекало нове життя, де не має підлості і корисливості.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

8 + fifteen =

Дружина хотіла матеріального добробуту. Все своє життя ми намагалися заробити достатню суму, щоб вистачило нам в старості. Ілона працювала, а я віддав старшому сину свій завод. Дружина почала дорікати мені. Їй не подобалося, що я не приносив грошей додому. Я вирішив поїхати в Іспанію. Тут мене ніхто вже не цінував.