Дуже допомагали мої батьки з села – то продуктів передадуть, то з пенсії кілька гривень відкладуть, щоб нам дати

Володимир свого часу вирішив, що нам краще переїхати в місто. Це рішення далось нам непросто, адже ні житла, ні роботи там в нас не було. Але я вирішила, що раз чоловік так вирішив, то найбільш правильним буде його послухатись. На той час ми жили в хаті, яку залишила мені бабуся. Вирішили її продати, щоб купити житло в місті. Але, звичайно, отриманих від продажу грошей було занадто мало, щоб купити хоча б однокімнатну квартиру. Тому перший час ми вирішили орендувати кімнату в старому будинку, де крім нас жила ще одна пара, щоправда, вони пиячили й постійно створювали нам всілякі прикрощі.

Але вибору не було, довелось задовільнятись тим, що є. Вдень ми працювали. Чоловік пішов на будівництво різноробом, а я зранку працювала двірником, а ввечері прибирала офіс недалеко від дому. Працювали тяжко, особливо нелегко приходилось мені, адже, прийшовши ввечері додому, я змушена була готувати й прибирати, адже наші сусіди порядок не підтримували.

Дуже допомагали мої батьки з села – то продуктів передадуть, то з пенсії кілька гривень відкладуть, щоб нам дати. Жили вони, звичайно, небагато, але від щирого серця завжди намагались допомогти.

Батьки ж чоловіка, навпаки, більш забезпечені, адже в селі мали свій продуктовий магазин і тримали кілька корів й велике господарство. Але ми від них жодного разу не отримали ні літра молока, не кажучи вже про якісь гроші.

Нещодавно ми все-таки назбирали грошей на невелику, зате власну квартиру. Вирішили робити входини. Я хотіла запросити й моїх, і чоловікових батьків. Але Володимир був проти.

– Нащо мені твоїх селюків тут? – Грубо спитав він. – Вони й нічого нам не подарують цінного, хіба знов свого молока з яйцями привезуть. Запросімо тільки моїх, вони нам вже пральну машину пообіцяли.

– Тобто, коли ти їв продукти, що мої батьки передавали, то вони тобі не були «селюками»?! – Образилась я. – Якщо моїх батьків тут не хочеш бачити, то й твоїх запрошувати не будемо!

Словом, ми пересварились з чоловіком через ті входини. Навіть говорити перестали. Хай там як, але я перша не миритимусь, адже це він образив моїх батьків!

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

five × 5 =

Дуже допомагали мої батьки з села – то продуктів передадуть, то з пенсії кілька гривень відкладуть, щоб нам дати