Дивлюсь у вічко, а там мама однокласниці доньки

Ми живемо у районі з приватними будинками.

По сусідству, через один будинок, живе однокласниця моєї дочки. Сім’ї у цьому районі з хорошим матеріальним достатком, тому і дівчинка гарненька, доглянута, трохи хитра. Напевно їй дуже сподобалось у нас вдома, бо постійно знаходила причину, щоб прийти до нас. Чи то погуляти, чи то запитати домашнє завдання, чи просто попити чаю ввечері. Але іноді ввечері вже хочеться відпочити після важкого робочого дня, а ще треба доглядати не тільки свою дитину, а й сусідську. Проте це не так вже важко, тим більше якщо вони з донькою дружать, то не маю нічого проти.

Одного вечора, знову стук у двері. Чоловік вже відпочиває, ми з донькою вже почистили зубки та теж готувались до сну. Дивлюсь у вічко, а там мама однокласниці. Я дуже не люблю коли приходять в гості без попередження, можливо не має номера, але ми усі є у спільному чаті Viber як батьки нашого класу.

Але відкриваю, можливо щось сталось. Ця мама така зла, що здавалось пар іде з вух, заходить сама в будинок і кричить:

– Іди сюди, я сказала!
І це до моєї дитини. Ми з чоловіком стоїмо, обоє здивовані. Дочка виходить і взагалі не розуміє, що відбувається. У нас в домі ніхто ніколи голосу не підвищує, це мене просто обурило.

Виявляється коли дівчата катались на велосипедах, якісь камінці, як я зрозуміла, відскочили у паркан нашого спільного сусіда, і там подерло трохи фарби. Дівчатам зробили зауваження, але вони як діти поїхали далі. Я була здивована, що ця справа була такою «терміновою» і не могла почекати до ранку. До всього, вона ще каже, що це моя дочка винна, бо її «свята» та тиха дитина не могла цього зробити. Тут я не втрималась:

– Ти прийшла мені сказати, яка у мене погана дитина?
Відповідь мене здивувала не менше:
– Я вже все дізналася! Твоя дочка дівчинку на фізкультурі штовхнула, вона ще та шибениця, це вона винна!
– А твоїй дочці не стільки років, скільки й моїй? Вона що заставляла твою щось робити? Діти катались, навіщо шукати когось винного. – вже не знаю як натякнути, щоб вона йде геть нарешті.

Ми поговорили з донею, все як я і думала, це справді сталось випадково. Ми дали дітям фарбу і вони зафарбували пошкрябані місця.
Ввечері знову стук у двері. Доня кричить: «Мамо, не відкривай, це мама Тані!». Як вона вже боїться, через одну не зовсім адекватну тітку.
Але це був сусід, який прийшов сказати, що все добре, він не має ніяких претензій ні до кого.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

4 × three =

Дивлюсь у вічко, а там мама однокласниці доньки