Готував для дружини сюрприз на річницю весілля. Купив її улюблені квіти, пляшку шампанського, торт. Доки чекав на кохану, сам не помітив як задрімав. Коли прокинувся, моя дружина сиділа поряд зі мною. Хотів її обійняти, поцілувати, але не встиг. Вона мовчки піднялася та вийшла в коридор. Лише тоді я побачив, що біля дверей стоять дві валізи. Дружина сказала, що йде від мене до іншого. Вона його кохає, а мене уже ні

Три роки подружнього життя пролетіли ніби одна мить. Для мене вони були щасливі. Я кохав свою дружину. Добре знав, що у нашому шлюбі я той, хто любить, а вона та, хто дозволяє себе любити. Та мені було байдуже. Я просто насолоджувався кожною хвилиною з коханою людиною. Задарював подарунками. Намагався не обтяжувати домашніми справами, адже мені зовсім не важко приготувати вечерю, помити посуд, пропилососити у квартирі. Хто сказав, що це не чоловіча робота? Дурниці.

Вдячна посмішка за каву зранку, ніжний поцілунок, коли іде на роботу і повертається додому. Такі прості, але світлі моменти наповнювали мене відчуттям безмежної вдячності та тепла.

З нетерпінням чекав, як привітаю кохану із нашою річницею. Довго обирав, що їй подарувати. Готував для дружини сюрприз. Купив її улюблені квіти, пляшку дорогого шампанського, торт. Навіть свічки запалив, хотів, щоб усе було романтично.

Доки чекав на кохану, сам не помітив як задрімав. Коли прокинувся, моя дружина сиділа поряд зі мною. Помітила, що я вже не сплю, й відразу відвела погляд. Хотів її обійняти, поцілувати, але не встиг. Вона мовчки піднялася та вийшла в коридор. Лише тоді я побачив, що біля дверей стоять дві валізи. Дружина сказала, що йде від мене до іншого. Вона його кохає, а мене уже ні.

Я не став її тримати. Насильно коханим не станеш.

Минув рівно один рік. Для мене він був дуже важким. Все у нашому домі нагадувало про неї.

Мільйон разів програвав той злощасний вечір в уяві. Що б було, якби я спробував її зупинити, або зустрітися через деякий час? Чи зможу її пробачити, якщо вона повернеться?

Того дня ми могли б відзначати нашу четверту річницю. Але я був вдома зовсім сам. Відкоркував пляшечку шампанського та так і сидів у повній темряві з келихом у руці. Вирішив для себе, що треба нарешті залишити минуле в минулому і жити далі.

Дзвінок у двері був повною несподіванкою. Гостей я не чекав, тому відчиняти не поспішав.

Я навіть подумав було, що мені примарилося, адже на порозі стояла вона. Кинулася мені на шию, довго обіймала та цілувала.

Ми знову разом. Але тепер я точно знаю, що у нашому шлюбі обоє люблять з однаковою силою.

Вона дуже боялася, що я її не пробачу. Майже три години стояла під дверима нашої квартири, перш ніж подзвонити.

Я вірю, що все у нас тепер буде добре.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

nineteen + nine =

Готував для дружини сюрприз на річницю весілля. Купив її улюблені квіти, пляшку шампанського, торт. Доки чекав на кохану, сам не помітив як задрімав. Коли прокинувся, моя дружина сиділа поряд зі мною. Хотів її обійняти, поцілувати, але не встиг. Вона мовчки піднялася та вийшла в коридор. Лише тоді я побачив, що біля дверей стоять дві валізи. Дружина сказала, що йде від мене до іншого. Вона його кохає, а мене уже ні