«Говорила, що свекруха в неї – погана господиня – скрізь порохи й павутиння!» – розповідала спільна знайома

Син з невісткою після весілля почали жити з нами. Я з чоловіком була не проти, адже дітям треба допомагати, тим більше, що невістка саме завагітніла й з першого місяця звільнилась з роботи, не чекаючи декретної відпустки, відповідно, фінансові зобов’язання за родину лягли на плечі сина. Всім такий вчинок Ангеліни здався дивним й нерозумним, адже будь-яка жінка в здоровому глузді навпаки намагалася б допрацювати до декрету, щоб платили декретні, але наша невістка вирішила інакше.

«Ну й нехай, – думала я, – головне, щоб нормально жили

Я сподівалась, що Ангеліна хоча б допомагатиме мені по господарству, принаймні на перших місяцях вагітності, поки ще живіт не заважає. Але невістка вважала інакше. Вона думала, що її стан звільняє від будь-яких обов’язків по дому, тому цілими днями лежала, дивилась фільми та розмовляла телефоном з подругами. Прибирати чи готувати не хотіла, адже, бачте, тяжко. Зате запросити подруг на чай – це завжди, будь ласка. Тут їй ні живіт не болів, ні ноги не крутили – могла до опівночі сидіти з дівчатами на кухні.

Коли я одного разу спробувала натякнути, що мені потрібна допомога, невістка образилась й змусила сина шукати окреме житло. Через те, що син заробляв небагато, а невістка працювати не хотіла, переїхати вони не могли. Та за кілька місяців свати, батьки Ангеліни назбирали потрібну суму грошей, щоб донька з зятем могли купити квартиру.

Яка ж Ангеліна була щаслива, коли вони переїжджали! Просто неймовірно! Зі сторони могло здатись, ніби її в нас ображали й змушували займатись надзвичайно тяжкою роботою.

Відтоді, як син з невісткою переїхали пройшло три роки. Вони й досі не запрошували мене до себе. Онука я бачила кілька разів – син привозив. А невістка до нас – ні ногою. Й до себе не кличе. Від спільних знайомих я дізналась, що вона розповідає всім, яка в неї свекруха погана, змушувала все її вагітну робити й у хаті, і в городі. Мене це дуже образило, адже Ангеліна жодного разу за всі місяці спільного проживання посуд не помила, не те щоб на городі щось робити. Варто було зробити одне-єдине зауваження і в неї стільки образи!

Ще мені стало неприємно, коли спільна знайома розповіла, що Ангеліна говорила, як їй не подобались умови у нас вдома.

«Говорила, що свекруха в неї – погана господиня – скрізь порохи й павутиння!» – розповідала спільна знайома.

В мене аж сльози вийшли, адже я намагаюсь завжди підтримувати порядок вдома, а якщо десь і було брудно, то Ангеліна цілком могла б прибрати на свій лад. Але ж ні! Вона поки жила, то все влаштовувало, а як переїхала – почала розповідати нісенітниці. Словом, образила мене невістка. Сваритись з нею я не хочу, але тепер зовсім не страждатиму від того, що ми не спілкуємось. Й не треба! А онука мені син привозитиме!

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

four × 2 =

«Говорила, що свекруха в неї – погана господиня – скрізь порохи й павутиння!» – розповідала спільна знайома