Ірина Іванівна вже 15 років як працювала закордоном. Жінка заробила дітям на дві квартири та й у своїй власній оселі ремонт гарний зробила. Сусіди дивувались її працелюбності та впертості: в молодості Ірину покинув чоловік з двома дітьми та вона вимушена була власними силами підіймати їх на ноги.

Особисте життя Ірини Іванівни не складалося, вона не довіряла чоловікам після того, як залишилася з двома дітьми сама. З молоду жінка тягнула все на собі, а як донька з сином підросли поїхала закордон аби забезпечити дітей житлом.

За 15 років Ірина змогла заробити доньці та синові на квартири, у власній оселі також ремонт зробила. Діти вже були дорослими, донька Олена вже давно вийшла заміж, а син Іван нещодавно також одружився. Невістку Ірина Іванівна не надто любила, вважала, що її син мав би одружитися з зовсім іншою. Але коли народилася онука, жінка вже не так часто замислювалася над тим.

Якось син зателефонував Ірині Іванівні, коли та була закордоном і повідомив новину: він зустрів іншу та хоче полишити нинішню сім’ю. Ірина неабияк засмутилася, адже переймалася не лише за долю сина, а й онуки.

«Мамо, річ в тім, що я не можу залишити усе як є. Марина вагітна, тож  я думаю розлучатися», – говорив Іван.

Марина, коханка Івана, дійсно була на шостому місяці вагітності. Чоловік радісно запевняв матір, його нова майбутня дружина точно їй сподобається.

Ірина Іванівна мовчки вислухала усе, що говорив її син та спитала: «А де ви збираєтеся жити

Іван зніяковів від такого питання: «Ну, звісно що, у моїй квартирі».

–   А де ж тоді твоя дружина буде з донькою?

–   Та до мами хай їдуть, там добре.

–    У селі добре? То може ти краще заробиш на іншу квартиру? Ти вибач, синку, але онучку без даху над головою я не залишу.

Іван все ж таки покинув свою сім’ю, але й разом з тим залишив дружині квартиру. У нього просто й вибору не залишалося: мати не дозволила йому виселити невістку з онукою. Такий вчинок неабияк вразив сина, він змушений був винаймати житло разом з новою коханою.

Сусіди дивувалися, як так Ірина Іванівна рідного сина з квартири виселила, а невістку, яку завжди недолюблювала залишила жити у квартирі, на яку колись старанно заробляла.

Якось невістка сама запитала у свекрухи, чому вона вирішила так вчинити.

«Мене колись саму так покинули. І ніхто не допоміг. Я нікому не бажаю такої долі», – відповіла Ірина Іванівна.

***

Вже 5 років як Ірина не їздить закордон. Увесь свій вільний час жінка проводить  з онучкою, невістка ж влаштувалася бухгалтером, непогано заробляє. Ірина Іванівна спілкується з донькою, а з сином зовсім зв’язок втратила. Після того вчинку з квартирою Іван жодного разу не поцікавився життям своїх рідних.  Декілька разів Ірина сама хотіла зателефонувати синові, але кожен раз згадувала, що він не знає, навіть, як зростає його рідна донька.

«Я виховувала вас бути відповідальними за свої вчинки, але щось я, мабуть, не донесла вчасно. Що ж, хай Іван живе собі без нас, може воно й на краще усім», – якось сказала Ірина Іванівна своїй доньці Олені.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

2 + 8 =

Ірина Іванівна вже 15 років як працювала закордоном. Жінка заробила дітям на дві квартири та й у своїй власній оселі ремонт гарний зробила. Сусіди дивувались її працелюбності та впертості: в молодості Ірину покинув чоловік з двома дітьми та вона вимушена була власними силами підіймати їх на ноги.