Коли Тетяна дізналася, що вона вагітна, то відразу сказала, що це зашкодить її навчанню. Вона поїхала жити за кордон. Для неї кар’єра була на першому місці. Мені довелося виховувати сина самому. Без допомоги батьків я б не впорався. За всі ці роки дружина так і не повернулася до нас. Образи на Тетяну я не тримав, єдине, що мене дивувало – її байдужість.

Я познайомився з Тетяною три роки тому. Ніколи не забуду цю зустріч. Вона була одягнена в ніжне рожеве плаття. Мені було дуже дивно, що я не бачив її швидше. Ми жили в сусідніх будинках.

Наші зустрічі ставали все частішими. Через деякий час ми стали парою. Вона була дуже розумною та веселою. Я задумався про весілля. Моє серце належало лише їй і не хотілося втрачати час. Коли я повідомив про серйозні наміри, то дуже здивувався її реакції. Тетяна була зовсім не рада цьому. Вона сказала, що не готова до сімейного життя.

Через тиждень Тетяна повідомила, що хоче поїхати за кордон навчатися і статус «дружина» її не цікавить. Такі зміни будуть заважати її розвитку. Я зовсім не хотів її відпускати, але вона була дуже впертою.

Згодом Тетяна таки поїхала і я залишився сам. Спочатку все було дуже добре. Вона часто телефонувала. Я вже звик до тієї думки, що Тетяна там і дуже чекав її повернення.

Одного разу вона повідомила мені, що вагітна. Але щастя в її голосі я не почув взагалі. Тетяна казала, що ця дитина зіпсує всі плани. Вона дуже переживала, що втратить можливість навчатися і працювати за кордоном.

Коли Тетяна приїхала додому ми вирішили, що вона після народження відновить своє навчання. Ми зіграли весілля і невдовзі стали батьками. Я дуже чекав на появу свого сина. Мої батьки теж були дуже раді. Тетяна через місяць поїхала на навчання. Вона забула про нас.

Єдиною моєю підтримкою були батьки. Вони допомогли мені підшукати няню для Максима. Мені було дуже важко. Я переживав, що ми з Тетяною ніколи не будемо разом.

Вона жодного разу до мене не зателефонувала. На мої дзвінки не відповідала. Я вирішив перемикнути свою увагу на сина, працював на двох роботах. Для мене було важливо, щоб він мав все необхідне.

Перший час було досить важко налаштуватися на зовсім інший спосіб життя. Без своїх батьків я б не впорався. Велику роль відігравала няня Максима. Вона замінила йому матір.

Але вже через деякий час Тамара повідомила, що не може більше в нас працювати. Тоді з Максимом залишалася моя мама. Я розумів, що така ситуація не триватиме вічно, тому вирішив взяти відпустку,щоб провести час з сином і знайти нову няньку. Максим ріс дуже допитливим хлопчиком. Я радів, що в моєму житті був він.

Одного разу мама нагадала мені про Тетяну. Але для мене вона вже не була така важлива. Я знав, що вона за кордоном влаштовує своє життя. Вона свій вибір зробила вже давно. Образи на неї в мене не було. Єдине, я не розумів, чому вона така жорстока? Невже їй не хотілося знати, як її син живе? За весь час вона жодного разу не зателефонувала і не поцікавилася ним.

Люди часто роблять помилки в житті, але їх завжди можна виправити. Свою я вже зрозумів. Я вдячний долі за урок, а батькам – за підтримку. З будь – якої ситуації можна знайти вихід, головне віра в себе і здоровий глузд.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

2 × one =

Коли Тетяна дізналася, що вона вагітна, то відразу сказала, що це зашкодить її навчанню. Вона поїхала жити за кордон. Для неї кар’єра була на першому місці. Мені довелося виховувати сина самому. Без допомоги батьків я б не впорався. За всі ці роки дружина так і не повернулася до нас. Образи на Тетяну я не тримав, єдине, що мене дивувало – її байдужість.