Коли я одружився, то думав, що я буду до кінця своїх днів із дружиною. Ми знали один одного ще зі студентських років. Вона була для мене підтримкою і опорою. В нас народилася донька. І тоді в Ольги змінилося життя. Побут вона ненавиділа, хотіла якнайшвидше вийти із декретної відпустки. Ольга вирішила вибрати волю.

Згадувати свої прожиті роки завжди боляче. Іноді хочеться певні моменти пережити і поставити декілька раз на повтор. А є і такі, що хочеться видалити і більше не згадувати. Думаю, це з кожним так трапляється. Зараз мені 45. Я щиро радію, що дожив до такого віку. На моєму життєвому етапі було різне. Життя любить підкидати подарунки.

Школу згадую лише уривками. Я любив природничі науки. Весь час намагався встигати і виконувати всі завдання, відвідував гуртки та індивідуальні завдання. Я хотів стати економістом, вступив на математичний факультет. Там зустрів своє кохання і багато друзів.

В одногрупницю я закохався не відразу. Зустрічатися почали на 3 курсі. Вже на 5 ми одружилися. Вона завагітніла, і дуже скоро нас стало троє. Батьки Ольги подарували нам квартиру. Про такий подарунок я і мріяти не міг.

Це був прекрасний презент. Я влаштувався на роботу, мав хорошу зарплату. Ольга виховувала доньку. Вона була хорошою господинею, чудовою дружиною, відповідальною мамою. Одним словом, мені з нею пощастило. Ми любили один одного. Я і гадки не мав, що колись може щось змінитися.

Ользі скоро набридло сидіти вдома. Вона постійно скаржилася на те, що хоче працювати. Їй важко залишатися в 4 стінах  самій. Я розумів стан дружини, але вдіяти нічого не міг. Вона наполягала, щоб ми найняли няню.

Я погодився, бо розумів, що і їй треба якось себе проявляти і показати професійні вміння. Ольга розцвіла на очах. Вона влаштувалася в банк. Щодня приходила після обіду. Одного разу вона прийшла дуже пізно. Від неї пахло алкоголем. Ольга пояснила, що захотіла розслабитися, надто довго вона цього чекала.

Ці дії повторювалися часто. Часом мені здавалося, що вона обожнювала такий спосіб життя. Дитина не бачила мами. А я вже не знав, що і думати. За місяці два Ольга перестала повертатися пізно. І все повернулося у звичний ритм.

Ми працювали до обіду, потім приходили додому, відпускали няню. Так і проходило життя. Минуло вже багато років. Донька пішла до школи, потім вступила до університету. У нас з дружиною змінився стиль спілкування. Ольга стала якась дивна: постійно мовчала. Між нами обірвався зв’язок. Я бачив, що вона віддалялася від мене.

Потім я дізнався, що Ольга має іншого чоловіка. Вони разом вже 5 роки. Ольга не знала, як мені це повідомити і тягла з цим довший час.

Я був дуже засмучений. Мені було боляче. Такого я не очікував. Після стількох років спільного життя мені не віриться, що так все вийшло. Не хотів нічого казати. Просто поцілував доньку і пішов із життя Ольги

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

twelve + 14 =

Коли я одружився, то думав, що я буду до кінця своїх днів із дружиною. Ми знали один одного ще зі студентських років. Вона була для мене підтримкою і опорою. В нас народилася донька. І тоді в Ольги змінилося життя. Побут вона ненавиділа, хотіла якнайшвидше вийти із декретної відпустки. Ольга вирішила вибрати волю.