Колись я запропонував сину аби він разом з жінкою та сином переїхав до мене, а тепер відчуваю себе зайвим у своїй же квартирі.

Мій син Андрій одружився рано, як для хлопця. У 20 років в нього вже народився син. Оскільки я виховував сина один – не мав можливості забезпечити його житлом. Мої свати теж не мали такої можливості, тож я запропонував молодятам жити у мене.

Все життя ми з сином проживали у двокімнатній квартирі. Моя кохана дружина помеrла під час пологів, тож я виховував сина сам. За ці роки я не зміг зустріти жінку, увесь час присвятив сину. Андрій почав рано з дівчатками зустрічатися й ось в 19 вже вирішив одружитися. Інна, майбутня невістка, завагітніла ще до весілля. Тож, турбуватися про житло потрібно було, але можливостей не так багато.

Я запропонував Андрію привести Інну до нас. В одній кімнаті проживав я, вони – в іншій. І начебто ми й жили мирно, з побутом проблем не було. Та коли народився малюк, все змінилося. Інна стала дратівливою та нервовою, здавалося, я їй завжди заважав.

Я був дуже досвідченим дідусем, адже сам малюка ростив, ніхто не допомагав. Тож, про те, як правильно купати маленького, брати на руки, вдягати памперс –  діти дізналися саме від мене. Та й взагалі я розумів, що батьки надто ще молоді, тож пропонував свою допомогу. Спочатку Інна радо погоджувалася, а потім її як підмінили. Я помітив, як вона дратується кожного разу, як я щось намагався порадити чи поняньчитися з онуком.

Якось я почув розмову між сином та його дружиною. Інна говорила, що їй не зручно жити зі сторонніми, що вона соромиться моєї присутності.

«Та це ж батько мій, ми живемо вважай, у його квартирі. Що ж ти пропонуєш, вигнати його з власного ж житла?», – відповів син.

Дивно, але він казав це з таким сумом, немов хотів і сам, щоб я кудись подівся. Я тоді дуже засмутився та вирішив щось придумати. У мене є рідний брат, він живе у селі в батьківській хаті, тож я вирішив до нього поїхати. Дітям сказав, їду на пару тижнів, а сам сподівався, що назавжди.

Приїхавши до села, я розповів братові про свою ситуацію, той з радістю мене прийняв. Він проживав разом з жінкою, діти вже також дорослі, живуть у місті. Втрьох нам не тісно жити, та все ж мені не надто зручно. Ось так сталося, що де б я не проживав, а всюди відчуваю себе зайвим.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

five × two =

Колись я запропонував сину аби він разом з жінкою та сином переїхав до мене, а тепер відчуваю себе зайвим у своїй же квартирі.