Мама хотіла, щоб я приїхала в гості, привезла внуків погостювати, але вже через декілька днів попросила мене забрати внучку назад.

Я хотіла бути лікарем, це я чітко зрозуміла у випускному класі, тому одразу після закінчення школи подала документи в медичний університет, який був у нашому обласному центрі. Батькам не дуже подобався мій вибір майбутньої професії, тому й особливої підтримки не було. Для мене ж все склалося якнайкраще, я поступила на бюджет і переїхала жити в місто.

Я рідко приїжджала додому, стипендія була невеликою, батьки не дуже допомагали фінансово, тому і можливості такої не було, та й батьки не дуже і кликали, одна телефонна розмова в три дні їх цілком задовільняла. Але я не була там самотньою. На другому курсі навчання я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, він був старшим на два роки, теж майбутній лікар. І ми одразу зрозуміли, що хочемо бути разом, хочемо сім’ю. Через рік ми розписалися. Зі свекрухою мені пощастило, одразу почала називати її мамою, вона завжди мені допомагала, особливо, коли я сама стала мамою. Вона стала справжньою бабусею для моєї дочки, а потім і для сина.

Мій тато захворів і мама за ним доглядала, вони лишилися вдвох у великому будинку в селі. Приїхати до мене в гості в них не було можливості, а побачити внуків дуже хотілося, тому мама запросила мене погостювати з дітьми. Оскільки моєму синові був лиш рік, я вирішила не брати його в дорогу, а поїхати в гості лиш з дочкою, свекруха погодилася подивитися за сином поки я поїду додому.

Була весна, я взяла відпустку на роботі на три дні і поїхала додому. Вдома все змінилося, стало якось тихо, моя менша сестра поїхала працювати за кордон і батьки лишилися самі. Спочатку всі дуже зраділи нашому приїзду, ми смачно поїли маминого борщу, я оглянула свою кімнату, там майже нічого не змінилося, лише нові шпалери блакитного кольору. Мама була дуже втішена внучкою і попросила довше нас погостювати, але мені було потрібно на роботу і після довгих вмовлянь мами я вирішила, що лишу дочку з бабусею на декілька тижнів, а сама поїду, дочка теж була не проти, для неї тут було стільки всього цікавого і нового.

Я повернулася додому, перший мій робочий день і дзвінок від мами, яка просила забрати дочку, адже та почала бешкетувати, а доглядати за татом, і за непосидючою внучкою вона не має сил. Я засмутилася, але нічого не сказала мамі, просто взяла черговий вихідний і на наступний день поїхала за дочкою. Зустріч була не такою теплою як перший раз, але ніхто не ризикнув обговорювати цю ситуацію. Я зібрала речі, попрощалася з мамою і пішла на перший же автобусний рейс до міста з думками, що ще не скоро повернуся додому.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

twenty − 17 =

Мама хотіла, щоб я приїхала в гості, привезла внуків погостювати, але вже через декілька днів попросила мене забрати внучку назад.