Мама не признає мого сина, зате дитину мого колишнього чоловіка вважає онуком

Ми з Олегом розлучились після десяти років спільного життя. Звичайно, я розумію, що це виключно моя провина, адже я не стрималась і зрадила йому один раз. Потім це повторилось ще раз і ще. Я не знаю, скільки часу, я б ще приховувала свою брехню, якби не дізналась, що я вагітна. Сумнівів не було, батько дитини – це Артем – мій новий знайомий.

Звичайно, довелось зізнатись чоловіку та своїй мамі. Ми розлучились з Олегом. Він прийняв це якось спокійно, чого не скажеш про мою маму, яка завжди сприймала зятя як рідного сина.

Дізнавшись, про наше розлучення, мама стала на бік Олега. Вона й чути не хотіла нічого ані про майбутнього онука, ані про Артема, до якого я переїхала. Звичайно, зі мною як з донькою мати спілкуватись не припинила, але онука вона признавати не хотіла. Коли Остапчик народився, вона навіть не захотіла мене привітати. На нашому весіллі мати теж не з’явилась.

Зате з Олегом у мами стосунки стали ще кращі. Я знала, що вони ведуть довгі телефонні розмови та ходять один до одного в гості.

Навіть, коли в Олега з’явилась нова дівчина, мама продовжила його захищати.

– Сама винна, – казала мені мама телефоном, адже й досі принципово до мене приходила, щоб не бачити онука від іншого чоловіка, – зрадила Олежику. Він що тепер через тебе, дурепу, мусить до кінця життя монахом жити? І правильно, що знайшов собі іншу. Він мене вже з нею познайомив – така привітна дівчина, справжнісінький янгол.

Мене це обурило.

– Тобто мого другого чоловіка й онука ти бачити не хочеш, а нову пасію Олега – залюбки?! – Відповіла їй я. – Врешті-решт, я ж твоя донька! Хай там як, але ти ж мусиш бути на моєму боці. Те, що сталось між нами з Олегом тебе не стосується. Так, я визнаю свою провину і я дійсно вчинила не дуже добре, але що тепер робити? Олег – хороша людина, але у мене зараз інший чоловік, якого я кохаю і дитина від нього. Ти коли-небудь зможеш з цим змиритись, чи будеш все життя ігнорувати онука?

– Я не вважаю цю дитину своїм онуком! – Відрізала мама.

Я зрозуміла, що надалі наше спілкування не має змісту. Мама сама зруйнувала наші стосунки. Остаточно.

За кілька тижнів після цієї розмови я дізналась, що нова дівчина Олега очікує дитину. Про це мені розповіла тітка, яка дізналась новину від мами. Як з’ясувалось, мама з нетерпінням чекає на дитину Олега й сама сказала тітці, що це буде її «онук». Коли я це почула ледь не розплакалась: мама не признає мого сина, зате дитину мого колишнього чоловіка вважає онуком. Хіба це справедливо?

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

four × three =

Мама не признає мого сина, зате дитину мого колишнього чоловіка вважає онуком