Мама підозрювала щось неладне, але намагалась не думати про погане, доки батько сам у всьому не зізнався

Мої батьки розлучились, коли я була ще зовсім дитиною. В мене колись була чудова родина – тато з мамою, які кохали один одного, дідусі та бабусі. Ми жили в гарному будинку, адже мій батько – бізнесмен. Він дарував нам з мамою гарні подарунки. Але все змінилось в один момент.

До батька працювати прийшла молода дівчина Агнеса. Побачивши статки мого батька, вона вирішила, що хоче жити так само. Отож, з появою Агнеси тато почав затримуватись на роботі, часто їздити у «відрядження», а вихідними в нього були зустрічі з «діловими партнерами». Мама підозрювала щось неладне, але намагалась не думати про погане, доки батько сам у всьому не зізнався. Він сказав, що чекав на таку, як Агнеса все життя і тільки з нею може бути щасливим.

Тато залишив нас з мамою в одній зі своїх квартир, яку купив, щоб здавати в оренду. Так, тато сумлінно сплачував аліменти, яких вистало нам на продукти, одяг та комунальні витрати, але я завжди знала, що повинна була жити на порядок краще.

В пору активного користування соціальними мережами, я бачила, як тато з його новою дружиною Агнесою та їх спільною донькою Валерією літають відпочивати на острови та гірськолижні курорти. І це в той час, коли ми з мамою могли собі дозволити відпочинок тільки в задрипаному санаторії. Я одягалась на базарі тоді, як моя сестра Валерія ходила в брендових речах.

Зараз їй двадцять. Ми майже не спілкуємось, тільки зрідка, адже Валерії не подобається приїжджати в той район, де я живу, а до себе вона не запрошує. На нейтральній території ми також зустрічаємось дуже рідко, бо ті заклади, які обирає сестра, мені не по кишені. Я живу доволі скромно, працюю на двох роботах та відмовляю собі багато в чому, поки сестра може собі дозволити ніде не працювати, живучи батьковим коштом.

Тато ні в чому не відмовляє своїй молодшій доньці, адже вона в нього від «коханої дружини», яка колись так нахабно забрала мого батька з сім’ї. А мене тато, в кращому випадку, вітає з днем народження, даруючи тільки букет троянд. Він жодного разу так і не спитав у мене, чи потрібна мені якась фінансова допомога, адже він має можливість мені допомогти.

Інколи мені дуже образливо, що все те, що мало б бути моїм. належить Валерії. Звичайно, я розумію, що вона – моя сестра, але все ж думаю, що це несправедливо, адже я теж татова донька.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

18 − 17 =

Мама підозрювала щось неладне, але намагалась не думати про погане, доки батько сам у всьому не зізнався