Мама зателефонувала і попередила, що сьогодні буде пізно. Треба затриматися на роботі, доробити якийсь звіт. Батько хвилювався і попросив мене віднести їй бутерброди та чай у термосі.
Від автобусної зупинки до маминої роботи якихось 5 хвилин. Я поспішаю, бо моя дівчина на мене уже чекає. По дорозі захоплено звертаю увагу на шикарний автомобіль, який зупинився якраз навпроти дверей, куди й мені потрібно. З авто виходить статний чоловік з букетом квітів, а назустріч йому поспішає струнка, тендітна шатенка. «Як романтично», – подумав я про себе і лише потім зрозумів, що та жінка – це моя мама.
Незнайомець та мама сіли до машини. Чоловік щось шепотів мамі на вушко, а вона сміялася. А потім… вони поцілувалися. Не так, як цілуються друзі, а так, як цілуються коханці. Я стояв навпроти машини й не міг зрушити з місця. Мама ніби щось відчула, підвела очі й побачила мене. Вона так і залишилася сидіти у машині, а я поспішив геть з тими дурними бутербродами та термосом.
Мама повернулася додому, як і казала, пізно. Тихо зайшла до мене у кімнату. Довго сиділа мовчки, а потім попросила нічого не казати батьку. Запевняла, що то був лише поцілунок, у неї нічого немає з тим чоловіком і більше таке ніколи не повториться.
Я завжди вважав своїх батьків ідеальною парою. Мріяв, що колись і у мене буде так. Ніколи не думав, що застану свою маму з коханцем.
Уже минув місяць, але я так нічого й не сказав своєму батьку. У них із мамою зараз ніби другий медовий місяць почався. Батько нічого не розуміє, все у мами запитує, за що йому таке щастя.
Як бути, не знаю. Важко тримати усе у собі, приховувати щось від батька, якого дуже люблю і поважаю. Але ж я і маму люблю. Не хочу власними руками руйнувати їх сім’ю. Хай буде все так, як є.
