Ми з братом були настільки схожі, що нас плутали в дитинстві. Характери, правда, були різні. Я завжди був надто емоційним, а брат любив спокій і тишу. Зараз мені 25, а брату – 31
До цього часу ми вже два одружені, маємо спільний бізнес. Я завжди був обділений роботою, бо батьки постійно доручали всі серйозні справи брату. Кожного дня мені доводилося виборювати своє місце під сонцем.
У нас — спільна стоматологічна клініка. Брат є директором і за сумісництвом – дантистом. А я виходить, лиш не давно закінчив медичний університет і приступив до роботи. Кожен день у клініці для мене мука. Брат мене постійно контролює і ще жодного разу мене не хвалив. Я стараюся і по – його словах, мені «ще вчитись і вчитись».
Моя дружина, Настя, кілька разів підмітила, що брат завжди і в усьому досягає успіху. В нього є власна квартира і машина, плюс до всього ще і нерухомість і клініка, яка мала б бути моя.
Одного разу я намагався поговорити з батьками. Причиною нашої бесіди стало моє бажання відкрити ще одну клініку. Власником її мав бути, звісна річ, я. Якраз надійшов Влад, мій брат.
– Я давно хотів повідомити, що бажаю відкрити особисту справу. Диплом в мене вже є, досвід теж.
– Брате, невже ти можеш виконати забаганки клієнтів? Власна клініка – це не лише ставити пломби. А й документи, облік, договори, правильний персонал і так далі.
– Сподіваюсь на твою підтримку, Владе.
– Для чого зайві клопоти і турботи? Працюй у нашій спільній клініці. Тут вже все налагоджено, люди перевірені, бюджет розподілений.
Я наполягав на своєму. Батьки категорично відмовилися підтримувати мене. Вони прислухалися до мого старшого брата.
Пройшов час. Справи в клініці були кепські. Клієнтів було мало, ліки закуплені наперед. Я вирішив піти звідти. Брат витягував клініку сам.
Я вважаю, що сама доля поплатилася з Владом. Його впевненість обернулася до нього іншою стороною. Батьки намагалися вплинути на ситуацію. Підключили всі зв’язки і не дозволили кредиторам забрати новітні обладнання.
Настали кращі часи. Брат не хотів більше повертати мене на роботу. Його погляди і переконання були незмінні. Я усвідомлював свою провину, тому повністю розумів Влада.
Так кар’єра стоматолога для мене завершилась. Більше я не повертався до цієї теми. З братом мене чекала душевна розмова. Після таких подій у нашому житті ми знову стали близькі. Я втратив роботу, але отримав довіру і прощення від брата.
