Мій чоловік з молодого віку збирав гроші собі на окреме житло, їздив по заробітках, на всьому економив. Зрештою, через пів року спільного життя, ми змогли придбати собі квартиру. А от Олексій ніколи ні про що не хвилювався. Хлопець ні в чому собі не відмовляв, часто змінював автомобілі, їздив по дорогих курортах, купував недешеву електроніку

У мого чоловіка Богдана є молодший брат Олексій, який завжди жив з батьками. Мій чоловік з молодого віку збирав гроші собі на окреме житло, їздив по заробітках, на всьому економив. Зрештою, через пів року спільного життя, ми змогли придбати собі квартиру.

А от Олексій ніколи ні про що не хвилювався. Батьки його змалку пестили, адже він молодший син. Хлопець ні в чому собі не відмовляв, часто змінював автомобілі, їздив по дорогих курортах, купував недешеву електроніку. Окремо не жив, адже з батьками зручніше. Навіть коли Олексій одружився, то дружину привів в батьківський дім, адже, щоб орендувати житло треба було навчитись економити, а хлопець до такого не звик.

Та нещодавно батьків чоловіка не стало. Прикро, звичайно, але потрібно жити далі. От перед Богданом та Олексієм постало питання розподілу батьківського майна, із якого достойною спадщиною виявилась тільки квартира. По закону, вона належить обом синам в однаковій мірі.

Але Олексій тільки-но дізнавшись, що брат претендуватиме на половину квартири, де живе він, прибіг до нас поговорити з чоловіком.

«Я не маю такої суми, щоб тобі одразу сплатити, – почав бідкатись Олексій, – ти сам знаєш, що в мене нема збережень. Та й з часом не з’являться. А у тебе є власне житло й грошей тобі зараз не треба. Будь братом, напиши відмову від своєї частки

Вислухавши брата, мій чоловік вирішив вчинити, як той просить. Він очікував, що я його підтримаю, але мене це обурило. Так, я розумію, що в Олексія немає грошей, але це його проблеми, адже в його віці потрібно було б мати якісь заощадження, тим більше, що заробляє він не менше, ніж Богдан, просто нераціонально витрачає кошти. Нам квартира теж не впала з неба, чоловік довгий час собі у всьому відмовляв, щоб наскладати потрібну суму. Звичайно, нам є жити, але ми плануємо дітей, тому гроші нам потрібні. Чому ми повинні отак запросто дарувати Олексію частину спадщини?

Але чоловік каже, що родинні зв’язки – це святе й він не може вимагати грошей з рідного брата. Що ж, доведеться змиритись…

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

7 + 17 =

Мій чоловік з молодого віку збирав гроші собі на окреме житло, їздив по заробітках, на всьому економив. Зрештою, через пів року спільного життя, ми змогли придбати собі квартиру. А от Олексій ніколи ні про що не хвилювався. Хлопець ні в чому собі не відмовляв, часто змінював автомобілі, їздив по дорогих курортах, купував недешеву електроніку