Моя дружина дуже любила свою роботу. Вона працювала лікарем. Віра знала, що її основне покликання – допомагати людям. Дружина їздила на виклики. Вдома її майже не було. Одного разу сусідка повідомила мені, що бачила Віру з якимось чоловіком. Тоді я подумав, що це багатий пацієнт. Але я помилився, це був її коханець.

Я дуже кохаю свою дружину. Вона в мене красива, розумна, любить готувати. Живемо ми з Вірою 15 років, виховуємо двох доньок. Для мене вона справжній приклад мудрості. Кожен, хто знає її, ніколи поганого про неї не скаже. Дружина працює лікарем. Віра постійно на роботі. Для неї не важливо: день це чи ніч. Не пам’ятаю, коли ми разом проводили час. Якщо появиться якась вільна хвилинка, то відразу купа дзвінків. Працювати лікарем – це важка робота. Але люди дуже їй вдячні.

Вдома я намагаюся тримати все під контролем. Доньки готують, прибирають, а я слідкую за садом, вирощую овочі. Іноді мені дуже не вистачає дружини.

Найбільше мені не подобалося те, що я не міг себе реалізувати. Я розумів, що вдома повинен бути господар. Але виходило так, що дружина повністю віддавала себе роботі. Її знали, поважали, а мене вважали ледарем, просто чоловіком Віри Володимирівни.

Моя мама про це мені завжди говорила. Але цю розмову я ніколи не підтримував, відразу переходив на іншу тему. Я не зрозумів сам, коли втратив повагу від інших. Останні 10 років я просто існую.

Одного разу сусідка мені сказала, що бачила мою дружину із дуже красивим і заможним чоловіком. Після цього я відразу звернув увагу на себе. Потреби носити брендові речі у мене не було. Кожного дня в мене була різна робота. Виходив в місто я не часто. Наш будинок знаходився в передмісті.

Після розмови з сусідкою, я всю дорогу думав про того чоловіка. Але раптом мені прийшла думка, що то був просто пацієнт.

Але вже через рік я думав інакше. Коли дружина проводить весь час на роботі, то ти і гадки не маєш, що там відбувається. Все життя я їй довіряв. Віра дружила з багатьма людьми. Вона мала пацієнтів різного віку, соціального становища. Якось одного прекрасного вечора, вона повідомила, що закохана в іншого.

В той момент мені здавалося, що життя закінчилося. Я усвідомив, що мене вже ніхто давно не цінував. Доньки Віру не зрозуміли. Вона пояснила, що втратила зв’язок зі мною. Але коли ж ми могли з нею бути близькі? Вона постійно на роботі була. Пацієнти телефонували і вдень і вночі.

В той момент діти дуже мене підтримували. Старша донька сказала, Віра мала інше життя, не пов’язане з нами. Молодша – дуже плакала. Діти не захотіли слухати далі Віру. Я знав, що далі йтиме розмова про розлучення, але не усвідомлював ще ситуацію до кінця.

– Я винна перед вами, але ви вже дорослі. Маєте мене зрозуміти.

– Може це сон і ти передумаєш ?

– Василю, немає сенсу нам бути разом. Ми дуже різні. Віктор, мій колега. Він – моя підтримка.

Я не хотів далі слухати її захоплення своїм колегою. Вийшов на вулицю. Віра спішила, збирала речі. Віктор забрав її. Тепер у неї життя без нас. Для мене і доньок нічого не помінялося, адже вона ніколи не була близька з нами.

Наступного дня я і Віра вирішували деякі моменти з розлученням. Ми з доньками залишилися жити в будинку. Я знайшов роботу. Тепер і моє життя стало налагоджуватися, а ще я зрозумів, будь – які зміни – на краще.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

11 − four =

Моя дружина дуже любила свою роботу. Вона працювала лікарем. Віра знала, що її основне покликання – допомагати людям. Дружина їздила на виклики. Вдома її майже не було. Одного разу сусідка повідомила мені, що бачила Віру з якимось чоловіком. Тоді я подумав, що це багатий пацієнт. Але я помилився, це був її коханець.