МОЯ НАЙКРАЩА ПОДРУГА НЕ ЗАХОТІЛА СТАТИ ХРЕЩЕНОЮ ОДНІЙ З МОЇХ БЛИЗНЮЧОК. Я ПОДІЛИЛАСЯ З НЕЮ, ЩО РІДНІ ПОДАРУЮТЬ МЕНІ МАШИНУ З ТАКОЇ НАГОДИ, ПІСЛЯ ЧОГО ВОНА ПЕРЕСТАЛА РОЗМОВЛЯТИ ЗІ МНОЮ. Я БУЛА ВПЕВНЕНА, ВОНА ТОЧНО ПОРАДІЄ ЗА МЕНЕ, ПОЗАЯК У НЕЇ САМОЇ ТЕЖ Є МАШИНА, АЛЕ ЯК Я ПОМИЛЯЛАСЯ В ТОЙ МОМЕНТ. ТЕПЕР ВІКТОРІЯ ІГНОРУЄ ВСЮ НАШУ РОДИНУ

Ми дізналися, що чекаємо двійню, і одразу ж в моїй голові промайнула думка — моя найкраща подруга стане однією з хрещених матусь, а іншою стане сестра. Друга надзвичайно зраділа почувши мою пропозицію, а от Вікторія відмовилась. Вона почала ігнорувати мої спроби поговорити, а якщо розмова відбулася, то була беземоційною та швидкою.

Ми відчували себе рідними, хоча між нами й була велика різниця у віці — цілих 10 років. Та це не завадило нам розуміти й підтримувати одна одну. Навіть після її переїзду в місто наша дружба не припинилась, ми продовжували спілкуватись за допомогою телефону та соцмереж. Вона завжди була привітна до мене і моїх батьків. Я пишаюся Вікторією, вона стала чудовою кар’єристкою і багато добилася у своєму житті. Навіть на нашому весіллі за нас раділа, хоч сама заміж так і не вийшла. Вона взяла на виплату квартиру і була щасливою.

Як вже говорилось, стосунки між нами з Вікторією зіпсувались, і все це після новини про подарунок. Але ж батьки розуміли, що з народженням близнят нам знадобиться власний транспорт. Ми їм вдячні за це, зарплата у нас мінімальна, так що сильно не порозкошуєш. Звісно автомобіль батьки підібрали недорогий, але навіть на простенький мінівен ми б не скоро дочекались, або й не придбали взагалі.

Я була цілком впевнена, що подруга зрадіє, адже тепер жодна відстань між нами не завадила б, а натомість вона надулась мов жаба. Вікторія навіть з моїми батьками перестала вітатись при зустрічі, Та й взагалі старається обходити нашу родину якомога далі. Батьки засмучені, бо вважають себе винними у цьому, а я не знаю, як вчинити й що робити далі.

Вікторія досить доросла людина, працює, заробляє більше ніж половина наших односельців, виплачує розстрочку і я ніяк не можу зрозуміти в чому постала проблема? Звичайно жити у великому місті набагато бюджетніше ніж в нашому містечку, проте це був її особистий вибір, вона завжди прагнула стати самостійною. Ми з чоловіком залишились жити з батьками, бо виховання близнят нелегке завдання. Та й батьки вже не молоді, зайві руки в господарстві знадобляться. А вона вільна й незалежна, тому сама може з усім впоратись. Я й досі не можу повірити, що мою найкращу подругу з’їла людська заздрість, яка перекреслила всі роки нашої дружби. Що на її думку, я повинна робити? Невже потрібно було відмовитись від батьківського подарунка?

 

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

1 × four =

МОЯ НАЙКРАЩА ПОДРУГА НЕ ЗАХОТІЛА СТАТИ ХРЕЩЕНОЮ ОДНІЙ З МОЇХ БЛИЗНЮЧОК. Я ПОДІЛИЛАСЯ З НЕЮ, ЩО РІДНІ ПОДАРУЮТЬ МЕНІ МАШИНУ З ТАКОЇ НАГОДИ, ПІСЛЯ ЧОГО ВОНА ПЕРЕСТАЛА РОЗМОВЛЯТИ ЗІ МНОЮ. Я БУЛА ВПЕВНЕНА, ВОНА ТОЧНО ПОРАДІЄ ЗА МЕНЕ, ПОЗАЯК У НЕЇ САМОЇ ТЕЖ Є МАШИНА, АЛЕ ЯК Я ПОМИЛЯЛАСЯ В ТОЙ МОМЕНТ. ТЕПЕР ВІКТОРІЯ ІГНОРУЄ ВСЮ НАШУ РОДИНУ