Моя наречена сказала, що вагітна від іншого

-Олеже, вона не варта того, щоб ти так переймався! Скільки днів ти не виходив з квартири? Ти хоч знаєш який сьогодні день? – говорив до Олега його брат Іван, який привіз йому продукти, розуміючи, що Олег навряд чи щось їв останні декілька днів.

-Як вона могла? Я її так кохав. Три роки разом, я ж подарував їй обручку, а вона сказала: «так». Як все швидко змінилося, всього три тижні минуло з дня пропозиції вийти заміж, а вона вже з іншим. І з ким? З Максимом? А він як міг? Він мій друг, мій найкращий друг, був. Як після цього вірити комусь?

-Олеже, це боляче, розумію, але сидіти цілими днями у квартирі й пиячити це не вихід! Кому від цього буде гірше? А люди, вони такі, хтось зраджує, а хтось лікує ті рани. Головне, щоб ти не зненавидів весь цей світ через двох недостойних людей. І взагалі, я зайшов по дорозі в магазин і купив трохи продуктів, давай щось зробимо перекусити. Ти певно голодний.

-Я нічого не хочу – відповів Олег.

Ти не хочеш, а я хочу! Ходи допоможеш мені, де в тебе якийсь посуд?

Іван відчував біль Олега і розумів, що потрібно його приводити до тями. Для початку він вмовив його поїсти. Вони мовчки сіли за стіл, де було два великих бутерброди з сиром та ковбасою та ароматна кава, яка парувала в чашці й манила своїм ароматом.

***

Рано чи пізно ми всі пізнаємо біль, біль зради, втрати, обману. Але потрібно розуміти, що все змінюється, і сьогоднішні рани завтра загояться, основне вірити в це і завжди йти тільки вперед.

Олег зустрів Олену туманного ранку біля місцевого ставу три роки тому і, закохався. Він був щасливий, планував їхнє спільне життя, запропонував Олені вийти заміж за нього і вона відповіла: «так»! Все було ідеально. Було ідеально. Три дні назад Олена зустріла Олега з роботи з фразою: «Олег, мені потрібно тобі щось сказати». Після цього вечора все змінилося. Олена поклала обручку на стіл, взяла вже зібрану валізу і сказала : «Я вагітна. Максим буде батьком, я кохаю його. Пробач мені»

***

Кава і холодний душ трохи привели Олега до тями. Чоловіки вийшли на балкон, Олег дістав сигарету і підпалив, погляд був направлений на парк, де колись він вперше побачив Олену.

-Скажи мені, будь ласка, можливо я чогось не розумію, це що було три роки брехні? Мені здається, що в мені нічого не лишилося, крім ненависті. Як після цього жити?

-Олеже, це біль, він має вийти, немає цілющої таблетки від зради.

-А як ти пережив зраду своєї дружини? У вас же була дитина, а вона просто пішла, скажи, що робити?

Просто жити. Жити заради себе. Я жив заради дочки. А зараз, коли дивлюся на неї – я щасливий, вона повернула мене до життя, а потім я зустрів Яну, а далі ти вже знаєш, я ж багатодітний батько – Іван усміхнувся. Не шукай простих відповідей, їх немає, в кожного свій шлях. Але знаєш, що я тобі скажу, найгірше – це закритися від світу, не роби цього, світ прекрасний і крім Олени та Максима є ще багато інших людей. А найкращий вихід зараз це зібрати себе до купи й прийти до нас в гості. Ти ж не забув, що у твоєї хрещениці сьогодні день народження, вісім років аж не віриться, вже закінчила другий клас, я все не можу звикнути, що вона така доросла і, до речі, дуже чекає свого улюбленого хрещеного в гості.

***

Іван теж мав непростий шлях до щастя, у вісімнадцять років одружився, був молодий, закоханий, через рік став батьком, але недовго грала музика, коли дитині ледь виповнилося шість місяців дружина заявила, що не готова так жити все життя, і вона занадто молода для цього всього, і покинула їх вдвох, зустріла іноземця в соцмережах і поїхала до нього, більше Іван не бачив своєї дружини. Іноді йому здавалося, що він спить, і так не буває, що все не насправді, але збоку ніжно дихала донечка і тоді він розумів, що все реально, і не дивлячись ні на що, він щасливий, йому є заради кого жити. Спочатку було тяжко, Іван не планував бути батьком-одинаком, йому допомагала мама, поки він був на роботі. Але в один день все змінилося, до нього на роботу на співбесіду прийшла Яна, і все як в казці, з першого погляду і взаємно. Тепер він батько трьох донечок, а Яна любить Іванову дочку як свою.

***

-Іване, але я не зможу як ти. В мені немає сили пробачити й жити далі.

-Не спіши, дай час загоїтися рані. Нас лікує час і люди. Щось ми заговорилися, тобі ще подарунок обирати, не гарно запізнюватися на свято до своєї улюбленої похресниці, і не кажи, що тобі немає для кого жити.

***

Це був важкий день, але ще важчою була ніч. Олег все думав, то про зраду нареченої, то про Івана і його колишню дружину, то про свою неймовірну похресницю-іменинницю, таку красуню, і вперше за останні декілька днів він посміхнувся. Ніч була тихою, віяв легенький осінній вітер і щось в думках Олега змінилося цієї ночі. Зранку він прокинувся з відчуттям бадьорості, зателефонував на роботу, сказав, що бере відпустку і в той же день замовив квитки на відпочинок в гори, не для того, щоб страждати, а для того, щоб встигнути підкорити гори до першого снігопаду.

Життя не буває правильним чи неправильним, воно таке як є, і ми не завжди можемо вплинути на певні події, але ми можемо змінити своє відношення до них і намагатися бути просто щасливими.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

20 − four =

Моя наречена сказала, що вагітна від іншого