Моя свекруха дуже любила внука. Але з чоловіком ми вже давно не жили. Моя мама не менше піклувалася про нас. Одного разу мій колишній чоловік захотів повернути собі квартиру, яку залишив нам з сином, але свекруха вирішила по-іншому.

Моє життя схоже на карусель. В мене бувають багато білих смуг, але і чорних не менше. Не раз я терпіла біль, звинувачення, зраду. Рідна мати мене часто не розуміла. Здавалося, що весь світ проти мене. Одного разу я просто хотіла помеrти.

В 23 роки я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Він мені дарував багато квітів і подарунків, його ставлення викликало в мене тільки повагу. Так тривало 2 роки. Потім ми зіграли весілля. Воно було скромне, але я часто про нього згадую. У нас народився Олег.

Щастя в сім’ї тривало не дуже довго. Я дізналася,що чоловік мені зраджує зі своєю колегою. Звісно, що я була у розпачі. Тоді мені було дуже боляче. Мама помагала нам з Олегом. Чоловік подав на розлучення. Він вирішив, що залишить з сином нам квартиру,а сам піде жити до тої жінки.

Ось уже 3 роки ми з Олегом радіємо і насолоджуємося життю. Син ходить до школи, я на роботу. Квартиру ми здаємо, а самі проживаємо у моєї мами. Здавалося, все налагодилося.

Але одного разу я зустріла ту, через яку в мене розпався щасливий шлюб. Вона прийшла до мене на роботу і сказала, що хоче розміняти ту квартиру, яку чоловік нам залишив. Олена була обурена тим, що ми заробляємо гроші і не ділимось з ними.

Такого я не очікувала. Вдома мене чекала розлючена мама. Виявляється, до нас приходила свекруха і казала, що ми не даємо їй бачитися із внуком.

Я вже не розуміла, чи вони вирішили зіпсувати мені життя, чи захотіли дитину забрата, а може справа була у квартирі? Я сама зателефонувала до колишнього чоловіка. Коли ми зустрілися, я побачила сум в його очах.

– Ти гарно виглядаєш.

– Я закохана у своє життя. В мене все було добре, поки твоя дружина не прийшла з претензіями. Це тепер вона буде вирішувати наші спільні проблеми.

– Ти маєш її розуміти, вона вагітна.

– Вітаю, а до чого тут я, наш син і квартира?

Виявилося, що в мого колишнього чоловіка немає де жити, а сім’я скоро їхня збільшиться,от він і хоче отримати житло, яке сам колись віддав.

Я довго думала над цією ситуацією. Вона мені здавалася дуже абсурдною. Ми мали повне право там жити. Юридично квартира наша. Я ж не можу вічно бути у мами. До останнього я сподівалася, що чоловік передумає і вчинить благородно.

Наступного дня я зустріла свою свекруху. Вона прийшла до Олега. Ми довго розмовляли і вона деякою мірою засуджувала дії свого сина. Марія Іванівна сказала, що вона любить нас,  за цю ситуацію їй соромно.

Через деякий час до мене знову зателефонував мій колишній чоловік. Я думала, що цей жахливий сон ніколи не закінчиться. На щастя, він повідомив, що переїде жити до своєї мами. Вона взяла їх до себе. Буде допомагати невістці. А квартиру так і залишає нам.

В душі я дякувала Марії Іванівні. І зробила висновок, що Олега я буду виховувати справжнім чоловіком. Бо потім мені зовсім не хочеться вирішувати проблеми свого дорослого сина.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

5 × five =

Моя свекруха дуже любила внука. Але з чоловіком ми вже давно не жили. Моя мама не менше піклувалася про нас. Одного разу мій колишній чоловік захотів повернути собі квартиру, яку залишив нам з сином, але свекруха вирішила по-іншому.