Ми з Ольгою планували весілля. Я був впевнений, що вона та людина, з якою в мене буде міцна сім’я. Але останнім часом їй було мало грошей. Вона мене дорікала в тому, що я мало заробляю. А її сестри бачили в мені бідного хлопця. Після всіх дорікань я вже не знав, що робити.

Я дуже люблю свою кохану. Вона мене врятувала від депресії. Кожного дня Ольга мені розповідала мотивуючі історії і завдяки їй я вернувся до щасливого життя. В мене не було сумніву, щодо неї. Ми були дуже близькими.

Буквально місяць тому я зробив їй пропозицію. Через 2 місяці вона стане моєю дружиною. Мені не потрібно пишного бенкету чи багато гостей. Головне, щоб прийшли найближчі родичі та друзі.

Ольгу я вже знаю давно. Вона чуйна та весела. Працює перекладачем. Дівчина добре заробляє. Вона намагається поєднувати хоббі і роботу. Матеріальне становище для молодої сім’ї дуже важливе. Ольга хоче, щоб ми мали свою квартиру. Для неї важлива самореалізація та добробут.

Дуже часто тема грошей обговорюється між нами. Мені не зовсім подобається її фанатичне ставлення до них.  Вчора Ольга взагалі дорікнула мені, що я заробляю менше, ніж вона. А так не має бути. І тут я став почувати себе неповноцінним.

Я покохав її за можливість зрозуміти і розрадити. Вона мене знає, ще зі студентських років. Тоді ми гуляли в парку, їли морозиво, їжу варили вдома і одягалися на ринку. Наша любов була взаємною і зовсім безкорислива.

У Ольги було ще дві сестрі. Вони вдало вийшли заміж. Чоловіки багато заробляють. Вона з дитинства спостерігала, як дівчата розкішно одягаються і в яких квартирах вони живуть.

Можливо, саме це впливало на думку Ольги. Вона так хотіла бути на них схожою. Одного разу вона сказала мені, що нас запросили до її старшої сестри на ювілей. Спочатку, ми довго не могли визначитися з подарунком. Хотілося щось цінне і гарне. Ми відкладали на весілля, тому не могли багато дозволити.

Традиції в їхній родині поважали всі. Коли ми вечеряли, то до мене було найбільше питань. Всіх цікавило, коли я куплю квартиру, яка в мене зарплата, де ми будемо відпочивати. Деякі питання мене ставили в незручне становище.

Після свята, коли ми поверталися дому, я весь час мовчав. Я намагався зрозуміти Ольгу. Мені було важливо знати, що для неї головне: гроші чи сімя?

Наступного ранку Ольга пішла на роботу. Я зателефонував до свого найкращого друга. Ми домовилися зустрітися в кафе. У нас відбулася дружня розмова. Артур порадив мені залишити ідею з одруженням.

– Друже, тема «грошей» завжди була болючою. Знаєш, скільки сімей розпались через це?

– Я і справді не розумію, що коїться з нею. А її сестри? Та вони лиш оцінюють людину крізь призму матеріального становища. Але я кохаю Ольгу, в нас скоро весілля.

– Тоді поговори з нею сам, спитай все, що тебе цікавить.

Знову роздуми мені не давали спокою. Я не зовсім прихильник різких і кардинальних змін в житті. Від розмови було не втекти. Настав вечір. Ольга сама почала казати, що мені пора змінювати місце роботи. Попереду весілля, а після цього треба поїхати в подорож, та й квартиру личило вже до року придбати.  Я зрозумів, що її запити були дуже великі. У відповідь промовчав.

Цілу ніч я не спав, довго думав, і, нарешті, зрозумів, що їй важливе матеріальне становище. Вона вимагала більше, ніж я міг дати. Єдиним рішенням було відмінити весілля і залишитися хорошими друзями. Так і сталося. Зі сльозами я залишав квартиру, але Ольга промовила, що так може і краще.  Сподіваюсь вона знайшла собі гідного і забезпеченого чоловіка.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

7 − 4 =

Ми з Ольгою планували весілля. Я був впевнений, що вона та людина, з якою в мене буде міцна сім’я. Але останнім часом їй було мало грошей. Вона мене дорікала в тому, що я мало заробляю. А її сестри бачили в мені бідного хлопця. Після всіх дорікань я вже не знав, що робити.