Минуло два роки як Олена поїхала на заробітки в Італію

Олена проста жінка з України поїхала на заробітки в Італію. Вони з чоловіком будували будинок своїми силами, але коштів не вистачало. Чоловік Олени Євген займався будівництвом та працював на заводі. У подружжя вже було двоє дітей, і тому їм так хотілось швидше добудувати будинок та переїхати у нього. Олена зважилась поїхати на заробітки доглядальницею в Італію, а Євгена залишити в дома з дітьми.

Олена сідала в автобус плакала та обіймала дітей та Євгена, дуже їй шкода було розставатись із дітьми. Приїхала в Неаполь по призначеному місцю роботи її мали зустріти. Аж тут вийшовши з автобуса з валізою у неї крадуть сумку із документами та грошима та б’ють по голові. Олена отямилась вже в лікарні, ні документів, ні телефону, ні грошей. Вона не пам’ятала хто вона і звідки. Через деякий час як їй стало краще Олена звернулась в українське посольство в Італії. Там їй допомогли зробити тимчасові документи. Олена все ж попала в сім’ю та працювала доглядальницею. Вихідними працювала у пральні. По трохи їй допомогли встановити документи та зв’язатись із рідними. Яка вона була щаслива чути голос чоловіка та дітей коли вони зідзвонились.

Йшли місяці Олена працювала, купувала речі для дітей та передавала при першій можливості кошти на будування будинку. Євген плідно займався будівництвом, працював на заводі, а по вечорах та іноді ночами займався покрівельними роботами будинку, встановлював вікна, повністю перекрив дах у будинку. Старався стежити за дітьми, перевіряти уроки, і щоб вони вчасно збирались у школу, були вдягнуті, чисті та нагодовані.

З того часу минуло 2 роки, як Олена поїхала на заробітки, дітки вже підростали. Євген практично все закінчив у будинку. Олена вже мала повертатись до дому. Так само її відпровадила сім’я в якій вона працювала. Знову Олена сідала в автобус вже із Неаполя, почувала себе зовсім іншою людиною з того часу, як їхала сюди з України. Доба в автобусі додому була вже вічністю для Олени так вона хотіла побачити своїх дітей та чоловіка.

Так і було по приїзду Олену зустрічав Євген з дітьми всі були раді усміхнені. Щасливий момент зустрічі, сльози радості, дзвінкі голоси дітей. Все це так радувало що мама приїхала. Вони поїхали вже у свій новий будинок, все було зроблено дуже гарно та акуратно. Такі не прості були ці два роки, але все зробили для життя в новому будинку. Всі зручно розсілись за обіднім столом, загадали як проводжали маму, як це все було, як тато ночами добудовував будинок. Добре що все закінчилось так добре, що Олена змогла повернутись додому.

на унікальність https://text.ru/antiplagiat/613e47bde3dd1

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

1 × 5 =

Минуло два роки як Олена поїхала на заробітки в Італію