Нахабство чи людські взаємини?

Моя сестра працює кондитеркою. У вільний від роботи час бере замовлення на дім. Всі клієнти задоволені, так, як випікала смачно і якісно. Окрім деяких односельчанок.

Якось розповіла вона мені таку історію. Прибігла у п’ятницю ввечері до неї далека сусідка. Стала просити спекти дочці торт, бо у тієї в неділю свято і вона запросила кучу гостей. А матері сказала тільки що. До кого їй ще звернутися в такий пізній час. Сестра погодилась виручити. Почала ще того вечора, щоб все встигнути до неділі. Спекла красивий фруктовий торт. У неділю зранку віднесла — попросила заплатити (300 грн).

Сусідка дещо обурилась і образилася. Та гроші заплатила. От тільки з іншими односельцями поділилась своїм обуренням. Ось подивіться, яка вона, я її по людськи попросили, а вона на мені грошей заробила. Як вияснилось, та думала, що їй все зроблять за дякую. По-сусідськи.

Була у неї ще одна постійна клієнтка. Та навпаки, часто замовляє і вихваляє випічку. Але… не платить. Завжди просить почекати до зарплати, бо у неї зараз грошей нема, то завтра віддам, то не мала часу або щось в тому дусі. І так кожного разу. Гроші вона віддавала, але це могло бути аж за 3 – 4 місяці після того. Сестра вже пробувала брати у неї аванс. Та, як виявилось, це теж не допомагає. Одразу сплатити та не в змозі, а залишок суми треба чекати ще довше. Мовляв, я ж заплатила тобі основну частину, потерпи ще трохи.

Та це ще нормально. От моя знайома бухгалтерка розповідала, що до неї часто приходять додому і надзвонюють більшість односельців. Проконсультуватись в питаннях пов’язаних безпосередньо з її роботою. Ну чого б їй не поговорити у вільний від роботи час? Це ж просто розмова. І не важливо, що іноді приходиться морочитись з їхніми паперами. Дрібниці. А ще ж треба допомогти зібрати всі потрібні документи. Їй не важко, вона ж все швидко зробить. Звісно про оплату й мови немає. Це ж просто по-сусідськи — безкоштовно.

Та бувають зворотні випадки. Ось нещодавно медсестра розповідала, що їй навпаки подобається допомагати своїм односельцям. А особливо бабусям. Вони завжди пригощають її то пиріжками, то варенням. Та й взагалі поважають. Так, що в кожного своя думка.

Признатись чесно, я й сама люблю щось зробити для односельців за їх проханням. Та особисто мені, просити грошей за роботу якось незручно. Тому навіть не натякала на це. По-людськи.

А яка ваша думка? Потрібно просити гроші за виконану на прохання роботу? Чи можливо не варто вимагати винагороду взамін? Хороші стосунки з односельцями — це дуже важливо. А, якщо людина добросовісна, вона й сама віддячить

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

nineteen − five =

Нахабство чи людські взаємини?