«Нарешті я вільна як вітер, – тріумфально заявила Ірина. – Хай тепер спробує, як воно, жити без жінки. Кому він потрібен з такими статками?». Жіноча частина нашого колективу жваво підтримувала колегу, а я от не міг зрозуміти, чим їй її чоловік не догодив? Я то його й бачив лише декілька разів. Так, не красень, але доволі приємної зовнішності. Дружину не ображав. Вона завжди дорого одягнена, з манікюром, педикюром, зачіскою і т. д. Ірина була впевнена що ось-ось зустріне свого принца на білому коні, а воно навпаки, свою королеву знайшов її колишній чоловік

Наша колега Ірина чомусь усім завжди була незадоволена. З якогось дива вважала себе страшенно ображеною Долею. Вона ж уся така із себе справжня королева, а от робота у неї чомусь не королівська і чоловік також не король.

Одного дня вона прилетіла на роботу мов на крилах. Я вже було зрадів, що Ірина, врешті-решт, знайшла роботу гідну королівської особи, і ми тепер відпочинемо від її нескінченних скарг та таке несправедливе життя.

– Нарешті я вільна як вітер, – тріумфально заявила Ірина та продемонструвала колегам руку без обручки. – Хай тепер спробує, як воно, жити без жінки. Кому він потрібен з такими статками? Справжні чоловіки, чекайте на мене, я до вас вже іду!

Жіноча частина нашого колективу жваво підтримувала колегу, а я от не міг зрозуміти, чим їй її чоловік не догодив?

Я то його й бачив лише декілька разів, коли він дружину забирав з роботи. Так, не красень, але доволі приємної зовнішності. Дружину не ображав. Вона завжди дорого одягнена, з манікюром, педикюром, зачіскою і так далі.

Як на мене, то й Ірина далеко не красуня. Так, доглянута, за собою слідкує, але на цьому і все. Як фахівець вона також ледь на трієчку тягне. Наскільки знаю, багатої королівської рідні у неї немає, щоб так носа задирати.

Після розлучення Ірина з місяць перебувала в ейфорії та очікуванні дива. Стріляла оцінним поглядом по колегах-чоловіках та тут їй поживитися не було чим. Ніхто до її високих стандартів не дотягував.

«Не симпатичний, низького зросту, пузань, із зайвою вагою, тюхтій, неохайний», – час від часу долітали до мене епітети, якими вона нас нагороджувала.

Якщо бути відвертим, то ніхто з наших чоловіків подібної її уваги зовсім не прагнув.

Дні минали, підхожа жертва так і не знаходилася. А от настрій у нашої королівської особи тепер був, як погода на вулиці, абсолютно непередбачуваним. То зиркає на усіх зневажливим поглядом, то гарчить на кожного, хто до неї необережно словом обмовиться, то ридає ридма у туалеті. Мені аж шкода її стало.

Коли побачив якось, як вона самотньо сидить у їдальні та заворожено колупається виделкою у тарілці, необачно вирішив підсісти до неї, щоб трішки відволікти від важких думок. В результаті попослухав про весь наш такий примітивний та невдячний рід українських мужчин і, зокрема, про її колишнього, такого ж примітивного та невдячного, чоловіка.

– От поясни мені, – лепетала вона абсолютно обурливі речі, – я що, не заслужила? Скільки разів йому говорила, що хочу на Мальдіви. І що? Знову Туреччина або остогидлий уже Єгипет? Просила купити мені пристойну машину, а він мені оту таратайку! Та він повинен бути мені навічно вдячним, що я йому віддала п’ять найкращих років свого життя. Де він знайде кращу?

Через деякий час наші колежанки знайшли для Ірини якогось абсолютно невиразного кавалера і вона значно повеселіла. Як воно кажуть, на безриб’ї й рак риба.

Але Доля готувала для неї справжній сюрприз. Шкода лишень, що неприємний. Її чоловік вдруге одружився. Про це навіть у місцевих новинах повідомили, адже наречена була не абихто, а так званою королевою ресторанного бізнесу нашого міста.

Ірина після того надовго притихла і чоловіка більше не лаяла. Вона ж бо так була впевнена, що ось-ось зустріне свого принца на білому коні, а воно, навпаки, свою королеву знайшов її колишній чоловік.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

seventeen − 1 =

«Нарешті я вільна як вітер, – тріумфально заявила Ірина. – Хай тепер спробує, як воно, жити без жінки. Кому він потрібен з такими статками?». Жіноча частина нашого колективу жваво підтримувала колегу, а я от не міг зрозуміти, чим їй її чоловік не догодив? Я то його й бачив лише декілька разів. Так, не красень, але доволі приємної зовнішності. Дружину не ображав. Вона завжди дорого одягнена, з манікюром, педикюром, зачіскою і т. д. Ірина була впевнена що ось-ось зустріне свого принца на білому коні, а воно навпаки, свою королеву знайшов її колишній чоловік