Нещодавно ми з дружиною перебралися жити у новий будинок. У домі ремонт зробили повністю, а от на подвір’ї ще роботи та роботи. Мої батьки запропонували нам допомогти. Вони пенсіонери, живуть у квартирі, особливо нічим не зайняті. Спочатку приходили до нас на вихідних, а потім попросили дати їм ключі від будинку, щоб вони, коли нас не буде вдома, могли самі хазяйнувати. Ми з дружиною і так уже не раді були їх помочі, а тут і думати не стали, категорично відмовилися

Ми з дружиною уже давно хотіли поміняти свою двокімнатну квартиру на будинок у передмісті. Довго шукали, щоб і транспортне сполучення було хороше, й присадибна ділянка чималенька. Нарешті нещодавно перебралися жити у нове помешкання. Все як колись мріяли. Є де з дітьми погуляти. Невеличкий садочок та город тепер прямо під боком.

У домі ремонт зробили повністю, а от на подвір’ї ще роботи та роботи. Та ми не поспішали. Усе помаленьку зробиться.

Мої батьки запропонували нам допомогти. Вони обоє пенсіонери, живуть у квартирі, особливо нічим не зайняті. У них була своя дачна ділянка, але їздити туди далеченько, та й переночувати там було ніде, то ж минулого року вони її покинули. Бажання мати свій шматочок землі не залишали. Аби ж тільки ближче. Так вони уже звикли, щоб свій і огірочок, і помідорчик, і, звичайно ж, картопелька була. Без роботи батьки сидіти не звикли, сил та енергії у них ще вистачає.

Ми проти пропозиції батьків допомогти не заперечували. Сприймали їх візити швидше як гостювання, ніж як дійсно якусь практичну підмогу. Думали, чаю поп’ють, повітрям чистим подихають, відпочинуть.

Спочатку батьки приходили до нас на вихідних. Батько допомагав паркан лагодити та садок впорядковувати, а мати все ходила по двору та щось сама собі планувала. Тут можна квіти посадити, а он там – городину, далі – якісь кущі. Нашою думкою щодо цього мати зовсім не цікавилася. Дружина, треба віддати належне її терпінню, усе це мовчки вислуховувала, адже далі розмов поки що справа не йшла.

Навесні мати попросила виділити частину городу особисто для неї, щоб вона сама була там хазяйка. Із семи соток землі одну ми їй наділили. Сподівалися, якщо буде займатися своїм городом, до решти двору їй буде ніколи.

Одного разу повернулися додому, а те місце, де збиралися газон зробити та облаштувати зону відпочинку, ретельно перекопане. Мати там, у нас не запитавши, щось посіяла.

– Мамо, Вам тієї ділянки, що ми виділили не вистачає? – запитала у свекрухи моя дружина.

– Та я подивилася, що земля гуляє, й вирішила тут горох посадити, – відповіла на це мати.

Потім вона так само на свій розсуд пересадила кущі смородини та аґрусу. Але то все були ще лише квіточки. Коли на городі з’явилися перші сходи, то виявилося, що там одні рядки посіяні впоперек інших. Дружина після роботи посадила городину, а мати на вихідних поверх того ще раз усього насіяла.

– Я ж хотіла як краще. Хотіла допомогти, – розводила вона у розпачі руками.

А нещодавно, доки ми з дружиною у хаті були, батько, за розпорядженням матері, зрубав кущ калини на краю городу.

– Вона мені затіняла. Вам якась калина дорожча, ніж моя картопля, – відповіла мати на запитання, чим же їй той кущ заважав.

Дружина тоді ледь не плакала. Їй та калина дуже подобалася.

Не так давно батьки попросили дати їм ключі від будинку, щоб вони, коли нас не буде вдома, могли самі хазяйнувати.

– Ви весь час на роботі. Вам усе ніколи, а ми з батьком будемо щодня приходити. Город будемо полоти. Вам же наскільки легше буде. Може, коли й на ніч залишимося, – радісно повідомила нам мати.

Ми з дружиною і так уже не раді були помочі батьків, а тут і думати не стали, категорично відмовилися.

Тепер вони на нас образилися.

– Ми до вас з усією душею. Допомогти хотіли. А ви з нами ось так. Чим же я своїй невістці не догодила? Я ж так старалася. І сіяла, і копала, і бур’ян полола. Та ми на ваше майно зовсім не зазіхаємо, якщо ви там собі щось таке надумали, – відчитувала мене мати.

Як їй пояснити, що справа не у майні, що допомога повинна бути допомогою, і що у себе вдома ми самі хочемо хазяйнувати.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

one × 2 =

Нещодавно ми з дружиною перебралися жити у новий будинок. У домі ремонт зробили повністю, а от на подвір’ї ще роботи та роботи. Мої батьки запропонували нам допомогти. Вони пенсіонери, живуть у квартирі, особливо нічим не зайняті. Спочатку приходили до нас на вихідних, а потім попросили дати їм ключі від будинку, щоб вони, коли нас не буде вдома, могли самі хазяйнувати. Ми з дружиною і так уже не раді були їх помочі, а тут і думати не стали, категорично відмовилися