Новорічне бажання

Лідочка моя однокласниця, ми навчались у школі разом, і дружили. Часто йшли до дому після школи удвох. Був гарний зимовий день, випав перший сніг, ми по дорозі грали у сніжки. Вже схолодніло і я сказала Ліді, що вже замерзла і треба йти до дому. Вона подивилась на мене і трохи сором’язливо відповіла, я ще побуду трохи. Я запитала

-Чому ти не хочеш іти до дому?

Ліда розповіла, що після смеrті мами тато часто випиває. І дуже сильно, коли вона приходить до дому він влаштовує скандал.

Мені було дуже шкода Ліду, і я вирішила запропонувати їй прийти до нас із мамою до дому. Ми прийшли після уроків, мама нам нагріла гарячого супу і дала свіжо спечених пиріжків з капустою. Пізніше пішли дивитись мультики, вже вечоріло і я попросила у мами, щоб Ліда залишилась у нас переночувати. Коли ми вже полягали спати, я закрила двері у кімнату, де спала Ліда і пішла до мами. Я вирішила їй розповісти те про, що я сьогодні дізналась від неї. Моя мама мене уважно вислухала і запропонувала завтра провести Ліду до дому і поговорити з її татом.

Коли ми зайшли у квартиру до тата Ліди, ми побачили трохи безладу і пусті пляшки. Андрій так звали тата сказав, що гостей не чекав, але запросив нас зайти. Ми з Лідою пішли у її кімнату, а мама зайшла на кухню, щоб поговорити з Андрієм.

-Андрій, дівчинка не хоче йти після школи додому. Так не повинно бути, і в дома повинно бути чисто та приготовлено. Чому ти не хочеш дбати про рідну доньку?

-Після смеrті Мар’яни моєї дружини в мене почали опускатися руки. І я не можу із цим змиритися вибачте, що приношу вам клопоти. Звичайно я подбаю про доньку.

-Звичайно ви подбаєте. Якщо ж ні я буду вимушена звернутись в органи опіки. Зараз ми підемо з дівчатами прогуляємось, а ви поки приберете у дома та приготуєте поїсти.

-Так і зроблю, ще раз дякую вам.

Ми всі разом пішли у кінотеатр, потім ще на каток. Цей день був дуже веселим і цікавим. І я навіть сказала, що було б круто якби ми жили разом.

Дні йшли дуже швидко як це буває перед святами. Ми вже готувались до новорічних свят. Купували продукти та подарунки для близьких. І тут тридцять першого числа ми з мамою чуємо стук у двері. Відкриваємо, а на порозі стоїть Ліда та Андрій з великою ялинкою в руках.

Ми були приємно здивовані з мамою і вони запропонували святкувати Новий рік разом. Ми з Лідою були дуже раді. Всі зібрались в дома, готували страви та прикрашали ялинку. Святкова атмосфера йшла всім на користь. Тато Ліди був вже зовсім інший, він був гладенько виголений, у гарній новій сорочці. Він вже був зовсім не такий, як ми побачили в той день коли Ліда не хотіла повертатись до дому. Моя мама теж була у гарній сукні, вона ще була досить молода. Вони розлучились із моїм татом вже багато років тому. І ми жили з мамою у двох. В один момент ми відчули себе сім’єю.

Аж тут ми чуємо бій курантів. Ми всі загадали бажання. І коли я запитала в Ліди, що загадала вона. Ліда відповіла, що сім’ю. Я сказала також, що загадала, щоб наші батьки одружились. Ми це сказали нашим батькам. І тато відповів ну раз діти хочуть потрібно, щоб бажання здійснювались. Ще через місяць наші батьки одружились, ми жили всі разом.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

twelve − 3 =

Новорічне бажання