Одружились ми також таємно. Батьки дружини дізнались про це лиш згодом. Звичайно, вони були розлючені, але змінити нічого не могли

Батькам Ярослави я чомусь одразу не сподобався. Напевно, вони думали, що я не рівня їхній дочці, адже я з простої родини робітників: батько все життя працював водієм міжміського автобуса, а мама була прибиральницею у нас у школі. Я завжди намагався добре навчатись. Адже прекрасно розумів, що сам повинен прокладати собі шлях у житті. Мені ніхто не допоможе. Тому завдяки своїм знанням та хорошому атестату, я зміг вступити до одного з найпрестижніших вишів країни, закінчивши який почав працювати в одному з великих банків на керівній посаді.

Саме тоді я познайомився з Михайлом Івановичем, одним із моїх директорів, а згодом з його донькою Ярославою, яка й стала моєю дружиною. Ми з Ярославою закохались один в одного ледве не з першого погляду. Але батько її наше захоплення один одним не схвалив – він бачив біля доньки більш достойного нареченого із заможної та впливової родини. Цей шлюб був би вигідною партією для Михайла Івановича. Але його донька й чути нічого не хотіла про те, щоб виходити заміж за хлопця, якого не кохала. Тому ми змушені були тримати наші стосунки в суворій таємниці.

Одружились ми також таємно. Батьки дружини дізнались про це лиш згодом. Звичайно, вони були розлючені, але змінити нічого не могли. З того часу вони припинили всяке спілкування з донькою. Звичайно, роботу я теж втратив завдяки впливові тестя.

Через рік спільного життя у нас народилась донечка. Назвали ми її Варварою, на честь матері дружини. Але теща з тестем дізнавшись про народження онучки навіть не привітали нас – такою сильною була їхня образа на доньку, що та посміла їх не послухатись.

Зараз нашій Варварі шість. Вона вже навчається в першому класі. Дівчинка дуже весела та розумна. Але батьки дружини досі її не бачили, не дивлячись на те, що ми живемо в одному місті. Теща навіть не підтвердила запит дружини на дружбу в соціальній мережі, аби мати змогу бачити хоча б фото онуки.

Я часто бачу, як Ярослава плаче з приводу того, що батьки від неї відмовились. Але мене тішить те, що навіть такі обставини життя не можуть змусити дружину залишити мене. Ми разом, ми кохаємо один одного, а все інше не має значення!

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

three × 3 =

Одружились ми також таємно. Батьки дружини дізнались про це лиш згодом. Звичайно, вони були розлючені, але змінити нічого не могли