Олексій з дружиною придбали квартиру. Продавцями була його колишня дружина та її незaмiнна бабуся

– Купили з дружиною квартиру! – зачаровано говорить Олексій. – Дуже зручне планування, досить хороший ремонт, а головне вся інфраструктура близько, і робота, і магазини, школа. Немає ні Дарини Петрівни, ані її дорогоцінної внучечки над моєю душею. Потрібно було бачити їх обличчя коли їх квартиру придбали ми із дружиною.

Задоволенню Олексія не було меж. Навіть не зрозуміло, що йому подобається більше те, що придбали власне житло, чи гнів бабусі його першого кохання.

З Оксаною він познайомився сім років тому. Він був надзвичайно закоханий, серце повністю мало владу над розумом, і головне між собою вони дуже добре розумілись. Усе що псувало картину: Дарина Петрівна, яка абсолютно не хотіла приймати зятя, яка постійно казала, що я сиджу у них на шиї.

Олексій поєднував роботу та навчання, не мав шкідливих звичок, добпомагав з усіма хатніми справами. І вечерю допоможе приготувати, і у квартирі прибере, а все не так, все не так. Цього було мало, все одно сидить на шиї. Зарплата у нього була не велика, адже робота декілька годин, скільки дозволяло студентське життя.

Дружина привела чоловіка до своєї квартири, яку дідусь залишив дружині та внучці наполовину.
Проте ця жінка не визнавала кохання як такого, і одразу бачить щиру мету Олексія: їхні квадратні метри. Що він за чоловік, що живе на шиї у дружини. Квартира була наче предметом її гордості, але не забуваймо, що це не її власна, і не вона на неї працювала.

– Я зроблю все що у моїх силах, але жодного квадратного метра ти тут не отримаєш! Я тут головна господиня! – щодня на свою адресу вислуховував Олексій.

Шлюб Оксани та Олексія розпався так швидко як і утворився. Пара не змогла прожити разом й року. Оксана нічого не заперечувала бабусі та жодного разу й не спробувала захистити честь Олексія.

Чоловік навіть зібрав речі і сказав дружині переїхати та винайняти квартиру для двох, тим більше була можливість, заробітня плата тепер вже дозволяла. Проте вона і не глянула на чоловіка, їй було зручно й з бабусею. Після оголошення про розлучення радості Дарини Петрівни не було меж.

Через шість років герої знову зустрілись. Для когось хороша зустріч, для когось не дуже. Я змінився. Я знайшов хорошу роботу і заробляю не мало.

– Коли наш ріелтор показав нам фотографії тієї самої квартири, я здивувався, як це погодились її продати. Ріелтор сказав, що квартира продається терміново, бо там двоє власників і їм терміново потрібно роз’їхатись.

Ні не Оксана цього хотіла, а її новий чоловік, який мав більше наглості та впевненості ніж Олексій. Він зміг домогтися свого, щоб їх сім’я могла існувати потрібно було роз’їхатись.

– Мене не було ні на одній угоді, а навіщо? Квартиру я бачив, ба навіть мав нагоду пожити у ній. Тим більше Дарина Петрівна, побачивши мене, могла цілком відмовитись від угоди. Тому усі справи за нас робив мій адвокат.

Через тиждень після угоди Оксана з новоспеченим чоловіком звільнили приміщення, придбали інший варіант. А от Дарина Петрівна замість двох тижнів на виїзд, про які було в угоді, почала просити ще місяць.

– Вона телефонувала до мене. Я пообіцяв, що поговорю зі своєю дружиною і перетелефоную. Ми вирішили, що ніякого місяця не буде, ми зібрали речі та хочемо переїхати у запланований день. По телефону Дарина Петрівна мене не впізнала, лише жалілась на нового зятя. Смішна ситуація – усе повертається бумерангом. Вона так хвилювалась за свою квартиру, що вигнала мене, а тепер знайшовся хтось хоробріший як все змінилось. – радіє Олексій.

Нові власники приїхали перевірити чи з’їхала попередня жителька. От тоді всіх і впізнали.

Дарина Петрівна почала кричати що угода не дійсна, і що я нічого не отримаю. Вона подзвонила Оксані, яка тут же приїхала. Але уже нічого не можна було зробити. Я сказав що зміню замки і зберу їх речі в під’їзд, якщо вони не покинуть квартиру самі.
– Більш епічної ситуації у моєму житті не було. – радіє чоловік.

Все ж таки Дарина Петрівна не могла нічого вдіяти тому мусила з’їхати, здоровий глузд переважив.

Я вирішив зробити у квартирі новий ремонт, щоб змінити спогади про це місце, і довірив це своїй дружині,
але все ж у колишній кімнаті свекрухи вирішив зробити нашу з дружиною спальню.

– Мене задовольняв і варіант викинути їхні речі у під’їзд. Тепер Дарина Петрівна і справді права, її квартира належить мені, і хто у кого все ж сидить на шиї. Сподіваюсь тепер вона цінує місце у якому живе по-іншому.
Цікаво склалось. І хто тепер господар у цих квадратних метрах? – задоволено посміхається Олексій.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

thirteen − 1 =

Олексій з дружиною придбали квартиру. Продавцями була його колишня дружина та її незaмiнна бабуся