Ольга завжди любила своїх дітей. Вона цінувала кожну хвилину проведену із ними. Юрій завжди підтримував доньок і ніколи вони йому не казали “вітчим”. А от Руслана, справжнього батька, це добряче виводило з себе. Ольга так і не змогла зробити щасливими себе і людей,які її оточували

12 років шлюбу Ольги та Руслана непомітно спливали. За цей час вони встигли зрозуміти багато один про одного, надбати собі маєток, декілька машин, прекрасний сад, дачу. У них було дві доньки. І, здається, прекрасна сім’я, та тільки любові бракувало в ній.

Ольга давно відчула, що стала холодною до свого чоловіка. Вона носила цю думку в собі, і роздумувала про розлучення. Єдиним її слабким місцем були діти. Кожен її день ставав пекельною мукою. Вона втратила інтерес до Руслана, перестала піклуватися про нього. Сім’я повільно розпадалася.

Ольга давно вже спала в маленькій кімнаті, що на 2 поверсі. Влітку тікала в позаміський будинок. Вона не хотіла травмувати своїх донечок і свою любов зосереджувала тільки на них. Одного разу, в червні, коли Ольга вирушила на дачу, в неї зламався автомобіль. Саме тоді вона познайомилась із Юрієм. Високий, привабливий чоловік, відразу кинувся допомагати їй. Виявилося, що живе він в тому районі, де її будиночок.

Ціле літо вони провели вдвох. Юрій допомагав Ользі по господарству, приносив запашні квіти, вони разом відпочивали біля озера. І між ними спалахнула справжня любов. Згодом вони вирішили одружитися.

Ольга пішла на серйозний крок:відверто поговорила з чоловіком та попросила в нього дозвіл на розлучення. Дітей забрала із собою. Юрій знайшов спільну мову з дівчатами відразу, разом ходили в цирк, на концерти.  Руслан зустрічався з доньками у відведений час. Він почав ревнувати доньок до вітчима. Роботу він закинув, ледь вистачало на аліменти. Та продавати свій маєток не поспішав

Ольга дивувалася лихій вдачі колишнього чоловіка. Вона вирішила припинити спілкування дівчат з батьком, поки той не візьме себе в руки. Тим більше, що зайве хвилювання їй було лишнім, бо вона чекала на дитину від Юрія.

Ольга не розуміла, де вона помилилася. Після народження сина, вона знову переживала ті ж відчуття, що у першому шлюбі. Юрій її любив ще більше. Продовжував дарувати квіти, був хорошою підтримкою та опорою. Ольга хотіла спокою, він дратував її. Вона лишала сина на нього, а сама була у маленькій кімнаті та тихенько плакала.

На відміну від Руслана, Юрій не міг терпіти такого ставлення до себе. Він зібрав речі та залишив Ольгу одну з роздумами. Жінка ніяк не сподівалася, що її чоловік зможе так вчинити. Вона знала, що він любить її та ніколи не покине. Вона поцілувала міцно сина та заснула з надією, що Юрій таки повернеться. Час ішов, а звістки від чоловіка не було.  Вона вирішила діяти самостійно. Телефонувала до Юрія. Спроби були марні. Гудки так і не доходили

Ольга зрозуміла, що втратила Юрія. Наступного дня чоловік сам прийшов до неї. Вони говорили, наче востаннє. Ольга думала, що вони знову будуть разом, хоча, вона розуміла, що і до нього вогонь любові згас. Насправді, Юрій прийшов поговорити про розлучення.        

Ольга знову залишилась сама. Вона пережила два розлучення. І сидячи перед каміном у своїй рідній дачі, з теплом згадувала минуле, і з надією дивилась у майбутнє. Вона знала, що попереду її чекає щось неймовірне.

 

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

thirteen + two =

Ольга завжди любила своїх дітей. Вона цінувала кожну хвилину проведену із ними. Юрій завжди підтримував доньок і ніколи вони йому не казали “вітчим”. А от Руслана, справжнього батька, це добряче виводило з себе. Ольга так і не змогла зробити щасливими себе і людей,які її оточували