Опинившись у сестри, батько почав мені часто телефонувати. Коли я, жартома, питала, чи його там не ображають, він якось сумно відповідав, що ні

Тато наш уже давно немолодий. А відтоді, як не стало мами старенькій і зовсім змарнів. Перед нами з сестрою постало питання – хто візьме батька до себе?

Хотіла взяти я, адже як старша дочка вважала своїм обов’язком доглянути батька. І тато був не проти, але в останній момент сестра почала наполягати, аби батько поїхав жити до неї, мовляв, у неї місяця більше і будинок власний – татові буде де гуляти. Як потім, ми дізнались, вона просто злякалась того, що я хочу переконати батька переписати свою хату на мене. Хоча, чесно кажучи, в той момент я про це зовсім не думала – для мене головним був комфорт тата. Тому дала батькові право вирішувати, з ким залишитись.

Він вирішив поїхати до сестри. Тому наступного дня ми з чоловіком допомогли татові з переїздом.

Опинившись у сестри, батько почав мені часто телефонувати. Коли я, жартома, питала, чи його там не ображають, він якось сумно відповідав, що ні. Сестра часто телефоном жалілась мені на батька, мовляв, тяжко зі старою людиною – недочуває, на все ображається, всіх підозрює. Та, глибоко в душі, я відчувала, що все не так гладко.

Приїхали ми з чоловіком якось до сестри на день народження. Поки вона стіл ладнала, тато покликав мене у свою кімнату і знаком показав, щоб я розмовляла пошепки.
А потім, ледве не плачучи, розповів, що сестра його не любить, а взялась доглядати через хату – вони тільки про це з чоловіком і говорять. У батька пенсію забирають, мовляв, на продукти, а самі почали випивати. Коли тато намагається з ними поговорити, то у відповідь отримує добірну лайку. А часом і стусана може від дочки чи зятя вхопити. От і сидить старенький у своїй кімнаті, не висовується, аби зайвий раз не дратувати дочку.

Тато, витираючи сльози, просив забрати його до себе, або хоча в будинок перестарілих відвезти. Я плакала разом з татом. А потім пішла до сестри з’ясовувати в чому справа. Але вона, як я й очікувала, все заперечувала, ще й на батька наговорювала, мовляв, старий вигадує.

Не знаю, як би було далі, якби ми з чоловіком не забрали того вечора тата до себе. Відтоді він живе з нами. Щасливий. Мені здається, що він навіть помолодшав!

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

13 − nine =

Опинившись у сестри, батько почав мені часто телефонувати. Коли я, жартома, питала, чи його там не ображають, він якось сумно відповідав, що ні