Петро Іванович любив свою роботу понад усе. Він намагався забезпечити хороше життя своєму єдиному сину. Олег був весь у батька. Хлопчик ріс розумним та кмітливим. Олег став справжнім розумником. Щоб не підвести батька, він пожертвував своїм коханням заради кар’єри.

Петро Іванович жив у маленькому містечку. Він завжди тішився успіхам свого сина. Олег ріс розумним хлопчиком. В нього був допитливий погляд. Кожного дня він досліджував світ, відкривав для себе нові горизонти. Чоловік працював пожежником. Син завжди захоплювався його вміннями. Олег хотів бути схожим на батька.

Петро Іванович дуже тішився сином. Ще з малечку він виховував його справжнім чоловіком, вчив хорошим манерам, подавав гідний приклад. Чоловік знав, що з нього виросте відповідальний та розумний хлопець.

В школі Олег дуже любив математику та природничі науки. Постійно їздив на олімпіади та інтелектуальні конкурси. Петро Іванович не мав часу, щоб займатися із сином, але він намагався водити Олега до найкращих репетиторів. Всі знали, що Олега чекає прекрасне майбутнє.

Хлопець закінчив школу на відмінно, склав успішно іспити. По дорозі до університету Олег познайомився із Євгенією. Виявилося, що вона із сусіднього села. Разом вони доїхали до столиці. Там ділили переживання і радість. Вони вступили до омріяного ВУЗу.

Там друзі часто зустрічалися, хоча вчились на різних факультетах. Олег освоював основи економіки. Між ними спалахнула справжня любов. Олег і сам не помітив, як закохався в дівчину. Їх об’єднали спільна радість та багато спільних моментів.

Петро Іванович думав про подальшу долю сина. Він знав, що ще рік і потрібно шукати роботу. Довго не прийшлось думати. Олегу запропонували аспірантуру і місце на кафедрі. Хлопець був обдарованим і викладачі відразу помітили в ньому хист. Паралельно з тим Євгенія хотіла узаконити їхні стосунки. Для неї було важливо знати, що вона матиме стабільність у подальшому житті. Олег розумів, що не може дати поки дівчині бажане. Зараз у його житті настав такий час, що потрібне працювати ще більше.

Петро Іванович не хотів, щоб син втрачав такий момент. Він почав казати Олегу, що серйозні стосунки будувати на даному етапі життя не потрібно. Ця справа може почекати.

– Саме зараз в тебе формується твоя кар’єра. Тобі треба думати про майбутнє. Якщо ти станеш на ноги, ти зможеш забезпечити себе і  створити сім’ю.

– Батьку, ти маєш рацію. Але я не хочу втрачати своє кохання. Я люблю Євгенію. Не знаю, як вона відреагує на мої слова.

Розмови Олега з дівчиною було не оминути. Він сказав їй, що ще не готовий одружуватись. На даний момент він зробив вибір на користь кар’єрного росту.

– Якщо я упущу цей шанс – іншого разу вже не буде. Вибирай, або ти зі мною, або далі ми окремо по життю.

– Я не можу впливати на твоє рішення. Знай : я тебе кохаю. Але і ділити тебе з наукою і роботою не можу. Нам краще розійтися зараз, ніж потім, коли біль розлуки стане ще сильнішим.

Так і закінчилися стосунки молодої пари. Олег працював і навчався. Їздив на конференції та зустрічі. Видавав багато книг та посібників. Петро Іванович радів, що син обрав правильну дорогу. Через рік він стане науковцем, а там і сім’я з’явиться.

Євгенія вийшла заміж. Вона вернулася в своє рідне містечко. Дівчина чекала на дитину. Олег і досі не міг її забути. Він іноді шкодував про те, що так вчинив і розумів, що вже нічого не змінити. Олег так і не знайшов кохану людину. Бо його серце ще тремтіло від спогадів про Євгенію.

Пройшов час. Олег вже став на роботу. він працював викладачем. Чоловік вирішив навідатись до батька. В рідному містечку на Олега чекав тато і домівка. Він пішов до школи, згадав своє дитинство. Вже і гроші вмів заробляти, реалізував себе, але щастя в особистому житті не мав. Кохану людину так і не знайшов.

– Знаєш, тату, якщо б я тоді вчинив по – іншому, моє життя було б не таким сірим. Роботу б я знайшов так чи інакше…

Батько радів за сина. І знав, що все в нього вийде.

– Я знаю точно, твоя любов ще тебе знайде

 

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

20 − fourteen =

Петро Іванович любив свою роботу понад усе. Він намагався забезпечити хороше життя своєму єдиному сину. Олег був весь у батька. Хлопчик ріс розумним та кмітливим. Олег став справжнім розумником. Щоб не підвести батька, він пожертвував своїм коханням заради кар’єри.