Після того, як в мене народилася донька, часу на додаткові справи не було. Свекор завжди заходив до нас в гості. Мені було незручно, бо іноді не встигала прибрати. Розуміння від свекрухи я не мала. А чоловік був, як між двома вогнями.

Я завжди хотіла бути зразковою господинею і бізнес леді. В моєму розумінні це було легко поєднувати. Я мріла про кар’єру, але і виховання дитини для мене було важливе. Але я переоцінила свої думки. Все змінилося з появою доньки. Вона забирала в мене більшу частину вільного часу. Це мене дратувало. Я не могла змиритися з цим.

Від мого звичного життя нічого не залишилося. Ритм змінився. Багато вільного часу я для себе не мала. Донька була дуже капризною. Мені допомагала мама моя. Вона давала цінні поради і завжди навідувала нас.

Вся хатня робота лягла на мене. Крім домашніх завдань, я ще працювала з документами. Не могла ще розлучитись із своєю роботою. Прагнула не забути професійні здібності. Свекруха мене в цьому не підтримувала. Вона завжди неохоче про це говорила. Казала, що я нічого не встигаю, краще б за дитиною дивилась. Та й свекор завжди шукав причини, щоб посваритися зі мною. Жити з ними було досить важко.

Одного разу до нас прийшов тато Івана. Він вирішив провідати онучку та сина. Іван якраз пішов на роботу, а я залишилася. Він захотів, щоб я йому віддала фотоапарат. Але без згоди чоловіка я не мала права це робити. Якраз моя донька почала плакати і я побігла до неї. Свекор взяв його без дозволу і пішов.

Наступного дня свекруха вже прийшла. Вона сказала, щоб я не говорила Івану про вчорашній випадок. Я не збиралася мовчати тому, що ніколи не брехала чоловікові.

Вона образилася на мене. Почала обзивати і сказала, що я не гідна бути в її родині. Вона назвала мене зарозумілою. Не хотілося мені такої сварки, але я не збиралася терпіти їй.

Місяць батьки Івана не виходили з нами на зв’язок. Я відчувала себе винною. Чоловікові було неприємно, що все так сталося. Він однаково нас любив. А зараз він ніби між двох вогнів.

Я ніколи не дозволяла своїм батькам втручатися в наші стосунки. Так само не могла допустити, щоб мене контролювали свекор і свекруха. А інакше їх не можливо було провчити.

Через деякий час свекруха зателефонувала до мене і повідомила, що вона приїде до нас. Я зготувала святковий обід і чекала на неї, забувши всі давні турботи. Вона привезла багато подарунків для доньки. Ми сиділи на кухні і, здається, щиро розмовляли про життя. На самому початку мені здалося підозрілою така атмосфера.

Як виявилося, свекруха прийшла миритися. На прощання ми обійнялися. Вона сказала, що не бажає мені зла, і щоб завжди відстоювала свою думку.

Після розмови з нею я розповіла чоловікові, що все вже в нас налагодилося. Він дуже цьому зрадів. А я ще раз переконалася, що самоповага і вміння відстояти думку завжди будуть в моді.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

five × 3 =

Після того, як в мене народилася донька, часу на додаткові справи не було. Свекор завжди заходив до нас в гості. Мені було незручно, бо іноді не встигала прибрати. Розуміння від свекрухи я не мала. А чоловік був, як між двома вогнями.