Потрібні гроші – іди на роботу

Лізі було 18 років, коли вона зустріла свого майбутнього чоловіка, Ігор був красивий, високий, на той час досить непогано заробляв, був перспективним IT-працівником, хоч і мав всього 20 років. Всі тільки й говорили, яка красива пара, обоє молоді й такі красиві. Ліза швидко звикла до красивих подарунків, салонів краси, а Ігор був тільки й радий, що біля нього така красуня.

Через рік вони одружилися, а через рік виховували синочка. І все б нічого, якби Ліза так не змінилася після пологів, лишня вага, розтяжки, постійні синці під очима від недоспаних очей. Ігор почав втрачати інтерес до своєї дружини. Він і досі хотів бачити біля себе струнку красуню.

Дитині не було і року, коли Ліза дізналася, що знову вагітна. Замість радості материнства вона відчувала лише неприйняття себе через зовнішній вигляд та й постійні докори чоловіка, що він одружувався з іншою, з красивою і життєрадісною Лізою. Чоловік пізно повертався з роботи, весь вільний час він проводив з друзями в барі за випивкою, лишаючи там всі гроші, а Ліза не мала навіть нормального крему для обличчя, їй колись подарували велику баночку зволожувального крему, так він у неї був і для обличчя, і для рук, і для тіла. Не таке життя уявляла для себе Ліза, а ще й друга вагітність, Ігор був проти другої дитини, але або8т було робити пізно.

Ліза народила дівчинку, вона була щасливою і нещасною водночас. Чоловік здається взагалі не зважав ні на Лізу, ні на дітей, став зовсім чужим. Грошей не вистачало, лише декретні виплати, Ліза забула, коли останній раз була в перукаря, її життя здавалося зовсім чужим, не таким яким мало бути. Одного вечора, коли Ігор прийшов раніше з роботи Ліза нарешті попросила трохи грошей, щоб купити хоча б якусь домашню косметику, адже за два роки декрету вона використала всі свої запаси. Відповідь не змусила себе чекати: «Потрібні гроші – іди на роботу. Сидиш цілими днями, нічого не робиш, тільки граєшся з дітьми». Розпач і біль. Так більше тривати не могло.

Наступного дня Ліза почала збирати речі, Ігор байдуже запитав куди вона все збирає і почув наступну відповідь: «Так більше не можна, ти став чужий, а я нещасна. Я подаю на розлучення, жити буду поки у батьків»

Того ж дня Ліза переїхала з дітьми до батьків, Ігор навіть не намагався її зупинити. Ліза швидко знайшла роботу, з дітьми сиділа її мама. І все потрохи стало налагоджуватися, Ліза почала повертатися потрошки до життя, їй почали говорити компліменти й одного разу зайшовши з подругою у кафе вона побачила Ігора, виглядав він не дуже, його звільнили з роботи, натомість Ліза була у всій красі. Довгої розмови не було, вони сухо привіталися ніби й не були одружені. Ніхто не хотів згадувати того життя.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

2 × four =

Потрібні гроші – іди на роботу