Поведінка моєї дружини мене дуже насторожувала. Вона була дуже дивною. Але після сварки мені стало все зрозуміло. Вона кохала іншого, але я ніколи не міг подумати, що це буде мій товариш.

Я відчував, що моя дружина почала віддалятись від мене. Вона стала холодною та роздратованою. До цього часу ми жили з нею дуже добре. Разом виховували сина. Вона працювала вихователем, а я – водієм. Раптова сварка взагалі підштовхнула мене до думок про зраду.

Після того, як вона почала казати, що не відчуває себе щасливою зі мною, що я лише тягну її до низу, я вирішив поїхати до готелю і там переночувати. Мені було боляче чути такі слова.

Всю ніч я не спав. Мене відвідували різні думки. Я не хотів розлучатися. В нас було багато спільного. Вона завжди мене підтримувала, була надійним другом і коханою. Я не міг повірити, що раптом все зміниться. Я зовсім не хотів руйнувати стосунки. Найбільше мене турбував син. Данилкові було 6 років і, як  кожна дитина, він хотів уваги від обох батьків.

Ця думка мене дуже засмутила. Наступного дня я захотів поговорити із Ольгою і побачити сина. Пройшло всього лише пару годин, а я сумував за ними. Коли я прийшов до квартири, то побачив, що двері були замкнені. Я зателефонував до дружини, вона сказала, що будуть за годину, бо поїхали до мами Ольги.

Ключі я залишив вдома і розумів, що по-іншому я додому не потраплю. Вже і година пройшла, а моїх рідних не було. Я вирішив поїхати до тещі і забрати їх звідти, або хоча б взяти ключі. На мій подив Ольги там не було. Я лише отримав багато негативних слів від Ірини Степанівни. Вона думала, що я винен у всіх бідах її доньки. Мене ж цікавило, де знаходиться моя, поки що, дружина.

Я вирішив повернутися і таки дочекатися їх вдома. Прибувши додому, мене вже чекали син і жінка.

– Скільки я маю чекати і шукати тебе. Нам давно треба поговорити. Ти не хочеш вирішити питання про наші подальші кроки? Чи ти вже вирішила все за нас?

– Давай обійдемося без цих всіх скандалів. Я зрозуміла, що вже тебе розлюбила. В мене є інший чоловік. Мені комфортно і добре з ним. Більше не хочу тебе мучити і вдавати, що кохаю тебе.

– Чудово. Я роками жив із жінкою, яка в кінці мене зрадила. Добре, а з ким буде син? Ти про нього подумала?

– Син проводитиме з тобою стільки часу, скільки захочеш ти. Я знаю, що ти його любиш дуже.

Наша розмова була напруженою. Мене дратувало кожне слово моєї поки що дружини.

Наступного дня ми вирішили подати на розлучення. Я прийшов в квартиру, щоб зібрати речі і документи. Залишатися там не міг і не хотів, бо від зрадників треба тікати.

Коли я відкрив двері – переді мною з’явився мій сусід Володимир. Я був шокований. Вони були знайомі купа років, а я нічого не помічав. Ми часто бачилися на свята, ходили в гості один до одного. Він протягнув мені руку, чого я не зробив.

– Тепер ти виховуватимеш мого сина? Тобі не буде важко? А я тебе вважав товаришем.

– Припини давити на совість. Ми з Ольгою кохаємо один одного. Змирися з цим і дай жити нам щасливо. Чого і тобі бажаємо.

Ту розмову я ще довго не міг забути. Через деякий час нас розлучили. Все було так, як ми домовилися з Ольгою.

Я жив сам, часто зустрічався із сином. Всі були щасливі. Так дійсно було краще для кожного.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

1 × 3 =

Поведінка моєї дружини мене дуже насторожувала. Вона була дуже дивною. Але після сварки мені стало все зрозуміло. Вона кохала іншого, але я ніколи не міг подумати, що це буде мій товариш.