Привітно відкрила двері, проте, його цікавила не я. Він відразу кинувся шукати дочку по квартирі.

Ми переїхали у нову квартиру зовсім недавно. Так сталось, що з нами на поверсі живе однокласниця дочки. Дівчина, як на мене, дуже корислива, з гострим язиком. Але, якось так сталось, що наша Ліля знайшла з нею спільну мову. Думаю, нехай спілкуються, адже у дитини й так друзів немає бо нещодавно переїхали. Може я помилилась, і ця однокласниця не така як здавалось. Словом, почала вона заходити до нас у гості, і все було б добре, якби ці візити не були після 20.00 години. Часом бувало і пізніше прийде, я питала у неї чому вона ще не збирається спати, а вона мені розказувала, що домашнє не записала, що забула щось у Лілі  причини були різні.

Нас це з чоловіком дратувало, адже на роботу вставати рано, хочеться виспатись, та й дочці не дає відпочити. Та не хотіли засмучувати нашу Лілю, адже це єдина її знайома людина у цьому місті.
Ми були готові терпіти, та несподівано серед ночі до нас вирішив навідатись ще й тато цієї однокласниці.
Вечір, усі готуються до сну, дочка складає портфель у школу, тут стукіт у двері. Дивлюсь у вічко, тато насупився, видно, що не по сіль прийшов. Не дуже хотілось відкривати двері й псувати собі настрій на ніч. Але чоловік переконав мене відкрити, можливо щось серйозне.

Я привітно відкрила двері, проте, його цікавила не я. Він відразу кинувся шукати дочку по квартирі.
«Іди сюди невиховане дівчисько», – прокричав він. Сказати, що ми очманіли, нічого не сказати. Чоловік кинувся за ним, намагався дізнатись що сталось. Дочка перелякалась у кімнаті.

Виявляється, наші діти пробували курити сигарети й були спіймані. Звичайно, це погано і я не схвалюю, але могло б почекати до завтра. Тим паче, ми могли б викликати поліцію, але не хотіли лишнього галасу. Потім цей чоловік почав висловлюватись у наш бік: «Та як ви взагалі виховуєте свою дочку. Вона змусила мою Інну курити, вона не хотіла. Яка ваша дочка нестерпна, і ще в друзі набивається до нашої». Слухаю це й аж «вуха в’януть», не витримала я цих образ, і кажу: «Скільки років вашій дочці?, – каже, що шістнадцять,  і моїй шістнадцять, то як вона могла її змусити? Можливо зв’язала? Чи насильно в руку сигарету вставляла?» . Він замовк.

-«Навіщо ви прийшли сюди у таку пору? Сказати що моя дочка погана? Ви краще за своєю слідкуйте, а ми своїй раду дамо і без вас. Можливо, якщо менше буде уночі до нас приходити, то більше користі буде»,- кажу. Він відразу відвернувся, не сказав ні слова.
Зрозуміло, що з дочкою я провела бесіду, впевнена що це більше не повториться. Яка б погана ця історія не була, але вона дала урок Лілі, що друзів слід обирати ретельніше, і не кожен друг хороший, який гарно говорить. Після цієї ситуації Інна до Лілі не приходила, проте у нашої дочки й так з’явилось чимало друзів у школі.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

3 × 1 =

Привітно відкрила двері, проте, його цікавила не я. Він відразу кинувся шукати дочку по квартирі.