Рідна матір вважає мене помилкою молодості

Те, що рідна тітка – це не моя мати я дізнався вже дорослим. Мама Віра дуже хворіла і перед смертю розповіла таємницю, яку приховувала все життя.

“Я не твоя рідна матір, ти маєш знати. Хоча люблю я тебе, синочок, усією душею, ти рідна моя кров“, – почала розповідати матір зі сльозами на очах.

Мама Віра мала сестру Асю, вона була молодшою на 12 років.

Дівчина завагітніла у дев’ятому класі від старшокласника та приховала це від батьків. Помітили, що Ася вагітна вже на п’ятому місяці.

” Батькам було байдуже, вони пиячили, а Ася, звісно що не хотіла дитину виховувати. Той хлопець, від якого вона завагітніла кудись зник, переїхав з батьками в інше місто. Якось Ася сказала, що вона як тільки народить віддасть немовля до дитячого будинку. Тоді я запропонувала їй віддати мені дитину. Мені було 27 років, я мала вже чоловіка та Полінку, донечку. Я це рішення прийняла не сама, радилася, звісно з чоловіком та свекрухою. І вони мене підтримали, ти ж рідна кров, як залишити? Так ти й став моїм синочком” – розповіла мама Віра.

Після такого зізнання я не знав, що й сказати. Обійняв міцно маму, інакше я її й назвати не можу, та подякував за життя, яке мав у нашій родині.

Наступного дня моєї мами не стало. Їй було лише 66 років. Ми з татом вирішили запросити її сестру на похорон, хоча вони стосунки не підтримували. Про те, що у мами Віри є сестра я взагалі не знав. Як я зрозумів, Ася поїхала після школи до якось міста, знайшла багатого чоловіка, на 20 років старшого, та народила йому дітей. Зараз живе собі й лиха не знає.

Мені  хотілося її побачити та спитати, чому вона хоча б сестрі не допомагала, все ж вона виховувала рідного сина. Вважай, сестра врятувала Асю від важкої участі матері-одиначки.

Розшукати біологічну матір не було складно, знайшов в соцмережі та написав: “Привіт. Це твій син. Хотів би побачити тебе”.

Ася (все ж не можу її мамою назвати) тоді не відповідала декілька годин, а потім все ж написала: “Вибачте, певно помилка. В мене дві доньки є”. Все ж я нагадав Асі про її сестру та повідомив, що вона померла, запросив на похорон.

У день поховання мами Віри, я відчував щось жахливе: прощався з матір’ю, яка виховала мене та вберегла від важкої долі у дитбудинку. Водночас я мав зустріти жінку, що дала мені життя, мою другу матір. Ася трималася осторонь на похоронах, не плакала. Після церемонії я підійшов до неї, хотів поговорити. Та вона так відвернулася і з відразою на обличчі промовила: “О, будь ласка, не треба. Я не хочу пригадувати той час, коли я помилилася. Чого ти від мене хочеш? Грошей – візьми! Стільки вистачить?”, – жінка протягнула декілька купюр, наче б то доларів, я не встиг розгледіти, бо після цих слів пішов до мого батька та сестри. Я лиш хотів поговорили з Асею, можливо, ми б могли підтримувати відносини, та після такої промови вирішив назавжди забути про її існування.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

five + four =

Рідна матір вважає мене помилкою молодості