Свати ніколи не любили мою доньку. Вони завжди були не задоволені нею. Зять постійно був на роботі і не зважав на їхні сварки. Вікторія виховувала внука, і коли вона попросила маму Романа посидіти, та відмовила. Ми з дружиною не могли просто на це дивитись. Але моя донька попросила не втручатись.

Були часи, коли я дивувався, що люди не можуть поступитися один одному. Мене дивувало, що невістка не ладить із свекрухою, чи зять не вміє знайти спільну тему з тещею. Але так трапилося, що я сам став заручником власних страхів і сімейних стосунків. Я ріс у багатій сім’ї. Батьки мали власний бізнес і завжди мені в усьому допомагали.

Навіть коли я навчався, вони купили мені машину, щоб я міг легко доїхати до університету. Я любив своїх батьків. Для мене були не лише рідними, а й незамінними. З батьком в мене досить хороші стосунки. Я б назвав їх дружніми.

Я вже виріс і давно маю власну сім’ю. В мене є дві дорослі доньки . З дружиною я завжди був близький. Ми і досі живемо душа в душу. Я є власником взуттєвого магазину. І свою справу хочу передати старшій донці – Вікторії. Вона в мене розумниця і має хист до маркетингу.

Вікторії 29 років. Вона працює в магазині, налагоджує стосунки із партнерами, веде документацію та облік витрат.  Одного вечора вона зізналася, що її хлопець, Роман, зробив пропозицію і вони збираються зіграти весілля. Ми з дружиною зраділи і вирішили зробити незабутній подарунок молодятам. В день весілля Роман і Вікторія отримали від нас квартиру.

Я радів за доньку. Але мене дуже лякали батьки нареченого. Вони завжди були чимось незадоволені, казали, що їхньому сину випав шанс їхати за кордон , а наша донька зламала всі плани.

Я відчував, що Вікторії буде важко знайти спільну мову з ними. І я не помилився. Пройшов час, я став дідусем. Моя донька не відходила від дитини. Вона раділа першим крокам свого сина. Роман працював і його майже ніколи не було вдома. Одного разу, у мого онука була сильна температура. Нас не було вдома. Вона попросила,щоб приїхала мама Романа і допомогла їй. А вона не змогла. Сказала, що її болить голова.

Вікторія миттю поїхала до лікарні. На щастя проблеми сильної не було. У дитини різалися зубчики. Вікторія казала Роману про байдужість свекрухи, але він не вбачав в цьому причини для занепокоєння.

Вікторія вже змирилася з цим. Вона прийняла думку чоловіка і все менше зверталася за допомогою до сватів. Донька любила Романа і не сміла йому перечити. Нас просила, щоб ми не вмішувалися в їхні стосунки. Нам важко було дивитися, як страждає донька, але піти проти її прохання ми не могли.

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

fifteen − 5 =

Свати ніколи не любили мою доньку. Вони завжди були не задоволені нею. Зять постійно був на роботі і не зважав на їхні сварки. Вікторія виховувала внука, і коли вона попросила маму Романа посидіти, та відмовила. Ми з дружиною не могли просто на це дивитись. Але моя донька попросила не втручатись.