Були часи, коли я дивувався, що люди не можуть поступитися один одному. Мене дивувало, що невістка не ладить із свекрухою, чи зять не вміє знайти спільну тему з тещею. Але так трапилося, що я сам став заручником власних страхів і сімейних стосунків. Я ріс у багатій сім’ї. Батьки мали власний бізнес і завжди мені в усьому допомагали.
Навіть коли я навчався, вони купили мені машину, щоб я міг легко доїхати до університету. Я любив своїх батьків. Для мене були не лише рідними, а й незамінними. З батьком в мене досить хороші стосунки. Я б назвав їх дружніми.
Я вже виріс і давно маю власну сім’ю. В мене є дві дорослі доньки . З дружиною я завжди був близький. Ми і досі живемо душа в душу. Я є власником взуттєвого магазину. І свою справу хочу передати старшій донці – Вікторії. Вона в мене розумниця і має хист до маркетингу.
Вікторії 29 років. Вона працює в магазині, налагоджує стосунки із партнерами, веде документацію та облік витрат. Одного вечора вона зізналася, що її хлопець, Роман, зробив пропозицію і вони збираються зіграти весілля. Ми з дружиною зраділи і вирішили зробити незабутній подарунок молодятам. В день весілля Роман і Вікторія отримали від нас квартиру.
Я радів за доньку. Але мене дуже лякали батьки нареченого. Вони завжди були чимось незадоволені, казали, що їхньому сину випав шанс їхати за кордон , а наша донька зламала всі плани.
Я відчував, що Вікторії буде важко знайти спільну мову з ними. І я не помилився. Пройшов час, я став дідусем. Моя донька не відходила від дитини. Вона раділа першим крокам свого сина. Роман працював і його майже ніколи не було вдома. Одного разу, у мого онука була сильна температура. Нас не було вдома. Вона попросила,щоб приїхала мама Романа і допомогла їй. А вона не змогла. Сказала, що її болить голова.
Вікторія миттю поїхала до лікарні. На щастя проблеми сильної не було. У дитини різалися зубчики. Вікторія казала Роману про байдужість свекрухи, але він не вбачав в цьому причини для занепокоєння.
Вікторія вже змирилася з цим. Вона прийняла думку чоловіка і все менше зверталася за допомогою до сватів. Донька любила Романа і не сміла йому перечити. Нас просила, щоб ми не вмішувалися в їхні стосунки. Нам важко було дивитися, як страждає донька, але піти проти її прохання ми не могли.
