Свекруха — запорука безтурботного життя

Син Антоніни Василівни Сергій довго не міг знайти собі дружину. Річ у тім, що з вигляду він був геть не красень, ще й невпевнений у собі. Тому познайомитись з дівчиною йому було вкрай важко.

Всіх своїх знайомих Антоніна просила зайти у гості з доньками, та вони відмовлялись.

Але хлопцю таки посміхнулась удача. На роботі він зав’язав тісні стосунки з новенькою співробітницею Надею. Сором’язлива і не красуня, та все ж вони сподобались одне одному.

Зустрічались вони довгенько.

Антоніна Василівна вже звикла, що Надя частенько бувала у них вдома

— Нерішуча якась, вітряна. І як вона збирається влаштовувати життя?

Хвилювалась жінка. Та прискіпуватись було недоречно і наполегливість майбутньої свекрухи взяла гору. Сергій зробив пропозицію і Надя врешті погодилась за нього вийти.

Після весілля молодята поселились в Антоніни Василівни. А вона цьому й не заперечувала. Вже давно прийняла те, що у їхньому колі є нова особа.

Надю в цей час якраз перевели на іншу добре оплачувану роботу. Вона була задоволена новою посадою. Сергій же працював на пів ставки і його це влаштовувало.

Антоніна Василівна хоч і була пенсіонерка, та продовжувала працювати у м’ясному магазинчику. Все своє життя вона присвячувала торгівлі. Ця професія їй подобалась. У складні для сім’ї часи Антоніна завжди мала свіжі харчі.

Нехай і без грошей, зате не сиділи голодні.

Щоправда, вихідних у жінки майже не було. Проте ковбаска і свіжо мелений фарш, чи інші м’ясні вироби, яких не вистачало компенсували їй цю незручність.

В один прекрасний день Надя повернулась з роботи й повідала погану новину: в організації, де вона працює, проводять реорганізацію. У зв’язку з цим кількість вакантних робочих місць зменшиться, будуть скорочувати персонал. І на жаль, Надя потрапила до списку скорочених осіб.

Сімейна скарбничка значно опустіла, попри вклади Антоніни. Невістка одразу ж, невідкладно занурилась в пошуки нової роботи. А Сергій, який вже звик працювати на пів ставки не хотів змінювати закореніле робоче місце.

Було зручно працювати у пів сили, або ж взагалі не виходити на роботу.

Антоніна Василівна чудово розуміла, що молодій сім’ї потрібна її допомога. Принаймні до того часу, поки невістка не влаштується куди-небудь.

М’ясний магазин, як завжди став паличкою виручалочкою. Її напарниця вирішила звільнитись, і та без вагань взяла на себе всю роботу, стверджуючи, що напарниця їй не потрібна.

Так минуло 8 місяців.

Надя все ще шукала для себе роботу. Вона ходила на співбесіди, обдзвонювала купу номерів за оголошеннями та безрезультатно. Весь час Надю щось не влаштовувало.

То графік не такий, до довго добиратись, то зарплата не підходить. Свої дії невістка пояснювала тим, що хоче знайти місце рівнозначне тому, яке втратила.

Бідна Антоніна Василівна весь цей час трудилась не покладаючи рук. Вона зуміла вберегти їх сім’ю від злиднів. Всі були ситі та одягнені. Та вона бачила, що невістка відхиляє досить непогані пропозиції. Кожного разу Надя вигадувала сумнівні причини.

Розлінилась просто. Або ж нікуди не хочуть брати, а вона випендрюється, так ніби то вона обирає до кого йти працювати, а не її наймають.

Загалом, наша героїня зробила для себе висновок, що невістка просто лінива нахаба. Адже для чого працювати, якщо у домі все завжди є і комунальні послуги оплачені? Надя тільки годувала обіцянками, що скоро влаштується на роботу, та Антоніна їй уже не довіряла.

Та вона, все ще продовжує працювати на всю сім’ю і не знає, як це все змінити…

Оцініть статтю
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

five × 2 =

Свекруха — запорука безтурботного життя